Відсутність печатки податкового органу на запиті про надання інформації — підстава ненадання інформації

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №812/1681/16 та встановив, що відсутність печатки на письмовому запиті, направленому контролюючим органом на адресу позивача, не можна віднести до недоліків випадково допущених при їх оформленні.

Обставини справи

Комунальне підприємство «Л» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки документальну позапланову невиїзну перевірку відповідачем проведено за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, визначених Податковим кодексом України. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки, відповідно, є протиправними та незаконними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ про нарахування фінансових санкцій.

Рішення судів обґрунтовано тим, що перевірку позивача призначено та проведено за відсутності правових підстав, та з порушенням вимог податкового законодавства, що нівелює наслідки такої перевірки.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючи органи.

Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної, та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

ВС наголосив, що отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та Порядком  періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010  № 1245 ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення  суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно із положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

• підстави для надання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
• печатку контролюючого органу;

Судами встановлено, що запит направлений податковим органом на адресу Підприємства, не містить печатки контролюючого органу, як це передбачає податкове законодавство.

За таких обставин Підприємство могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутній обов`язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Посилання контролюючого орану, про те, що запит надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, який є тотожнім печатці, Суд вважає необґрунтованим, оскільки податковим органом при оформленні запиту було порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможна віднести до недоліків випадково допущених при їх оформленні.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд залишив касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Також ми повідомляли,  про оскарження наказу ДФС про проведення планової перевірки: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.