В Україні створять Вищий суд з питань економічної конкуренції

17:44, 25 мая 2020
Спори з питань економічної конкуренції буде розглядати новий Вищий суд: Комітет з питань правової політики рекомендує включити до порядку денного сесії законопроект.
В Україні створять Вищий суд з питань економічної конкуренції

Спори стосовно економічної конкуренції буде розглядати новий суд — Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2742 від 15.01.2020 авторства нардепа із «Слуги народу» Людмили Буймістер 22 травня Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував включити до порядку денного сесії Ради.

Народний депутат Павло Павліш повідомив, даний законопроект був розглянутий на підкомітеті в порядку статті 94 Регламенту ВР і «немає підстав для того, щоб не включати його у порядок денний сесії».

Слід зазначити, що сам законопроект фактично складається лише з однієї норми про створення замість Вищого суду з питань інтелектуальної власності – Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

Більше ніяких змін до законів, зокрема, процесуальних кодексів не пропонується.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності бачиш?

Нагадаємо, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності був передбачений судовою реформою Петра Порошенка. Державна судова адміністрація за погодженням з Вищою радою правосуддя визначила кількісний склад суддів цього суду – 21 посаду, а Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) проводила конкурс на зайняття вакантних посад суддів.

Наразі діяльність ВККС припинено внаслідок судової реформи Володимира Зеленського (яка потім була визнана КСУ в певній частині неконституційною), тому конкурс до вказаного суду «застряг» на етапі співбесід ВККС з кандидатами, і склад суду досі не сформовано (хоча відповідна юридична особа Суду вже зареєстрована).

І хоча очевидно, що запропоноване у проекті Буймістер «переформатування» Вищого суду з питань інтелектуальної власності із додаванням до його компетенції цілої галузі – спорів стосовно економічної конкуренції потребуватиме додаткових витрат із держбюджету і скоріш за все – додаткового конкурсу на посади, у пояснювальній записці автор стверджує, що кошти на це не потрібні.

Слід також зауважити, що 20 грудня 2019 року спеціально створена у складі президентської Комісії з питань правової реформи робоча група вже обговорювала подібну ініціативу — утворення Вищого спеціалізованого суду з питань захисту конкуренції як суду першої інстанції з розгляду справ про порушення законодавства в сфері економічної конкуренції, справ з питань недобросовісної конкуренції, у тому числі у сфері міжнародної торгівлі за участю антимонопольних органів, міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з остаточним апеляційним переглядом його рішень Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Тоді ця пропозиція викликала неабиякі дискусії, і врешті залишається загадкою подальша доля напрацьованих робочою групою змін. Очевидно, що даний законопроект пані Буймістер не є результатом саме цих напрацювань науковців і суддів, але, ймовірно, входить в окреслену Володимиром Зеленським «орбіту» змін для «залучення інвестицій».

Зауваження ГНЕУ

Отже, метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є забезпечення належної спеціалізації судів у вирішенні конкуренційних спорів. Досягти вказаної мети пропонується шляхом внесення змін до
п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких одним із вищих спеціалізованих судів України має стати Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції (замість Вищого суду з питань інтелектуальної власності).

Доцільність запропонованих проектом змін у супровідних до проекту документах обґрунтовується, по-перше, наявністю відповідних рекомендацій Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР). Зокрема, законодавчій владі або національному уряду рекомендовано чітко окреслити юрисдикцію судів, щоб спонукати їх до спеціалізації; надати спеціалізованим судам ексклюзивні повноваження розглядати апеляції на рішення Антимонопольного комітету України у справах щодо дотримання конкурентного законодавства (п. 7 Рекомендацій щодо конкурентного права та політики в Україні (ОЕСР, 2008 рік) та Добровільного експертного огляду конкурентного законодавства та політики: Україна (ЮНКТАД, 2013 рік).

З приводу цього Головне науково-експертне управління ВР зауважило, що наші іноземні партнери надавали рекомендації щодо створення і інших спеціалізованих судів, наприклад, судів, які мають компетенцію щодо справ про тероризм (див. п. 46 Висновку
№ 8 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Роль суддів у захисті верховенства права та прав людини в контексті тероризму», схваленого на 7-у засіданні КРЄС (Страсбург, 8-10 листопада 2006 року), документ № CCJE (2006) 3)).

«Однак жодна з таких рекомендацій не є обов’язковою для виконання Україною. Швидше, це є саме рекомендацією, яку слід проаналізувати і визначитись щодо доцільності її врахування», — зазначають експерти.

По-друге, у пояснювальній записці до проекту вказується, що «… в Україні розгляд спорів в сфері конкуренції штучно віднесено до юрисдикції різних судів та навіть різних гілок судової влади, а саме: спори в сфері недобросовісної конкуренції – до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, інші спори в сфері економічної конкуренції – до юрисдикції господарських судів, а спори в сфері державної допомоги – до юрисдикції адміністративного суду.

Це призводить або може призвести до неоднакової судової практики, порушення прав суб’єктів господарювання – учасників конкуренційного процесу, порушення принципу правової визначеності … Законопроектом пропонується вирішення цього питання шляхом утворення спеціалізованого суду в сфері конкуренції».

Тобто, автор законопроекту висловлює припущення про неоднакову судову практику. Як відмітили з цього приводу у ГНЕУ, ст. 91 Регламенту Верховної Ради визначено, що пояснювальна записка до проекту повинна містити обґрунтування основних його положень. «Але пояснювальна записка до законопроекту не містить фактичних (наприклад, статистичних) даних, які б свідчили про неоднакову судову практику при розгляді зазначеної вище категорії спорів. А припущення про можливість неоднакової практики навряд чи можна вважати достатнім обґрунтуванням для створення нового спеціалізованого суду і віднесення вказаної категорії спорів до його підсудності», - зазначили експерти.

«Єдність судової системи відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону забезпечується єдністю судової практики. Забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та у спосіб, визначені процесуальним законом, покладено на Верховний Суд. Зокрема, Пленум Верховного Суду за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ. Таким чином, законодавчо забезпечено створення умов для єдності судової практики.

Разом з тим, різна судова практика може мати місце і в одному суді. Наприклад, у Верховному Суді немає єдиної позиції з приводу того, чи зобов’язаний розпорядник надавати за запитом завірені копії документів, чи незавірені; має місце неоднакове розуміння поняття «внутрішньоорганізаційний акт» тощо. Тому навіть створення окремого спеціалізованого суду, який має розглядати усі справи певної категорії, не є гарантією забезпечення цілком однакової судової практики.

Крім того, судова система України сформована і діє на принципі спеціалізації судів. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ. У місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх (ч. ч. 1-3 ст. 18 Закону). Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди (абз. 5 ч. 3 ст. 17 Закону). Так, наразі створений і діє Вищий антикорупційний суд (див. Закон України «Про Вищий антикорупційний суд»).

У Висновку № 15 (2012) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо спеціалізації суддів зазначається, що спеціалізація може набувати «багатьох різновидів, включаючи заснування спеціалізованих палат у вже існуючих судах або створення окремих спеціалізованих судів» (див. п. 4). Таким чином, спеціалізація не завжди пов’язана зі створенням окремих спеціалізованих судів. Слід врахувати, що спеціалізація має як переваги (зокрема, може стати запорукою того, що судді мають достатній багаж знань та досвіду в певній області юриспруденції (п. 8), може сприяти єдності в судових рішеннях і, як наслідок, може запровадити юридичну однозначність (п. 10), так і недоліки. До останніх відносять те, що судді, які з причин спеціалізації раніше вже виносили рішення з однакових питань, можуть користуватися цими попередніми рішеннями, що може призвести до гальмування еволюції прецедентного права відповідно до суспільних потреб (п. 15); спеціалісти в певній сфері схильні розвивати концепції, які є специфічними для їх сфери знань та (часто) невідомі для інших правників. Це може призвести до роздроблення права та процесу, відрізаючи спеціалізованих суддів від правових реалій в інших сферах, і як наслідок – підірвати принцип правової єдності (п. 16); може мати місце брак суспільної довіри до суддів, які вважатимуться недостатньо компетентними.

Наведені вище положення необхідно аналізувати та враховувати при прийнятті рішення щодо спеціалізації суддів, вони є актуальними також і при розгляді пропозиції про віднесення певної категорії спорів до підсудності одного спеціалізованого суду.

З огляду на зазначене вважаємо, що наразі відсутні підстави для утворення вищого спеціалізованого суду, до підсудності якого будуть віднесені справи щодо дотримання конкурентного законодавства», — підкреслили у ГНЕУ.

В цілому, науково-експертне управління рекомендувало за результатами розгляду у першому читанні відхилити цей законопроект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Для судей, кандидатов в судьи и членов ВСП готовят проверку на добропорядочность
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Татьяна Лутак
    Татьяна Лутак
    судья Хозяйственного суда Киевской области