Обвинувачення у плагіаті: що робити

Останні роки в українському суспільстві набула великої ваги проблема плагіату в науковому середовищі. І якщо про неправомірність такого явища написано багато, то білими плямами є вирішення ситуації, коли такі обвинувачення є голослівними і ситуація далі слів не йде. Часто обвинувачення у плагіаті використовують з метою тиску на опозиційних викладачів або політичних опонентів.

Для початку розберемося із визначенням поняття «плагіат». У законі «Про авторське право та суміжні права» визначено, що: «плагіат  —   це оприлюднення  (опублікування),  повністю   або частково,  чужого  твору під іменем особи,  яка не є автором цього твору».

 Загалом у науковій спільноті виділяють такі види плагіату: копіпаст чужої роботи і оприлюднення її від свого імені, неналежне цитування використовуваних джерел, перефразування чужих праць без посилання на авторів. Два останні — найпоширеніші випадки, коли особа несвідомо допускає помилку.

За плагіат передбачена відповідальність: накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення (Кодекс України про адміністративні правопорушення); штраф від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,  караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (Кримінальний кодекс України) тощо.

Як захистити себе особі, яку обвинувачують у плагіаті

Стаття 297 Цивільного кодексу вказує, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Стаття 299 ЦК гарантує право на недоторканність ділової репутації. Відтак саме звернення з позовом до суду є найбільш ефективним в плані того, якщо особа бажає покарати кривдника. Варто відзначити складність таких справ.

При цьому, якщо особа дійсно не винна, то немає підстав для хвилювання: такі скандали швидко розростаються і затухають. А якщо є час і гроші, то можна сміливо іти до суду.

Дану проблему могли б вирішити зміни до законодавства: введення прямої відповідальності за хибні обвинувачення у плагіаті.

На думку народного депутата від фракції «Слуга народу», члена комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина такі зміни є абсурдними:

«Якщо вести мову про прийняття окремої законодавчої норми за наклеп за плагіат — це буде суперечити відсутності введення окремих норм за наклепи за будь-які інші правопорушення (наприклад, наклеп за одержання неправомірної вигоди, наклеп за зґвалтування, і так по кожному порушенню). Виглядає абсурдно.

На сьогодні питання академічного плагіату (що передбачено законами України «Про освіту», «Про вищу освіту») є неврегульованим в повному обсязі. По суті, Національне агентство з питань якості вищої освіти (НАЗЯВО) має здійснювати контролюючу функцію, але у зв’язку з відсутністю необхідних підзаконних нормативно-правових актів виконання норм діючих законів значно ускладнюється.

Тому процедура з впровадження механізму протидії та санкцій перебуває на стадії активної розробки: спільно з НАЗЯВО та профільним підкомітетом ВРУ, який я очолюю, ми почали працювати над циклом заходів, позицій та їх практичного впровадження», — відзначила депутат в коментарі «Судово-юридичній газеті».

За її словами, НАЗЯВО було розроблено проект Пропозицій до «Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня» — спеціальний нормативно-правовий акт, завданням якого є забезпечення доброчесності при присудженні ступенів і досліджень, які проводяться у ЗВО в Україні.

«Порядок мав би продемонструвати, що звинувачення в плагіаті щодо здобутих  наукових ступенів будуть братися до уваги і розслідуватися. Але вже 10 місяців він знаходиться на розгляді в Міністерстві освіти і науки, яке впродовж усього цього часу повертає проект на доопрацювання. Отже, робота над посиленням академічної доброчесності в Україні триває і всі проблемні питання будуть враховані в кінцевому результаті нашої роботи», — відзначила Гришина.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.