Рада проголосовала за законопроект, который противоречит Соглашению об ассоциации с ЕС

Верховная Рада 21 июля проголосовала за основу законопроект, которым собирается попробовать обойти Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом. Речь идет о законопроекте № 3739 о внесении изменений в Закон «О публичных закупках», которым планируется ввести дополнительные условия в процедуру публичных закупок. А именно, установить определенные ограничения по локализации для отраслей производства, в частности, машиностроения.

Так, в законопроекте путем внесения изменений в Закон «О публичных закупках» с 1 января 2021 сроком на 10 лет вводится требование о степени локализации в Украине при осуществлении публичных закупок некоторых товаров промышленного назначения, транспортных средств и тому подобное. Как отметил глава профильного комитета ВР и соавтор законопроекта Дмитрий Наталуха, «пока что в этом законопроекте мы заложили локализацию для общественного транспорта, вагонов, машиностроения, станков».

Эксперты уже отметили риски этого законопроекта для Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, а также избирательный подход авторов, который может не столько помочь, сколько навредить украинской экономике.

«Не исключая в целом возможности применения национальной (местной) составляющей в предмете закупки как неценового критерия при оценке тендерных предложений, заметим, что по содержанию проекта предлагается установить не столько преференции для национальных производителей при осуществлении публичных закупок на определенный период (что в определенной мере выглядит, на наш взгляд, допустимым, учитывая социально-экономические и внешнеполитические условия, в которых сейчас находится Украина), сколько, исходя из предлагаемого в новом п. 6-1 раздела X Закона перечня товаров, степени локализации, времени, с которого ее предлагается установить (40% с 2021, 60% из 2024), фактически преференции для конкретных производителей в Украине.

Таким образом, введение требований по степени локализации товаров может привести к снижению конкуренции в соответствующей сфере, что не в полной мере согласуется с целью Закона, который направлен на «обеспечение эффективного и прозрачного осуществления закупок, создание конкурентной среды в сфере публичных закупок, предотвращение проявлений коррупции в этой сфере, развитие добросовестной конкуренции», и, как следствие, не будет способствовать экономии бюджетных средств, особенно в условиях отсутствия какой-либо конкуренции в соответствующем сегменте рынка.

Следует также отметить, что предлагаемая форма поддержки отечественного товаропроизводителя выглядит уязвимой в контексте лишения отечественных производителей соответствующей продукции действенных стимулов для развития высокотехнологичного производства, что, в свою очередь, в долгосрочной перспективе, то есть после десяти лет применения преференциального режима в сфере публичных закупок, содержит риск существенной потери (с соответствующими последствиями) конкурентных позиций в соответствующих сегментах как на национальном, так и, особенно, на внешних рынках», - подчеркнули в ГНЭУ ВР.
Также, по мнению экспертов, «низкой выглядит и вероятность прихода на украинский рынок мощного иностранного инвестора, поскольку поддержка осуществляется в отношении не всей продукции, а исключительно той ее части, которая реализуется через систему публичных закупок, объемы которых особенно в разрезе отдельных товарных групп, незначительны и, учитывая состояние государственных финансов, непредсказуемы».

Примечательно также, что согласно законопроекту «Ступінь локалізації виробництва товарів в Україні визначається Уповноваженим органом, в порядку та за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України».

Как отметил Дмитрий Наталуха в интервью РБК-Украина, европейские партнеры Украины не приветствуют такой законопроект: «Они выступили категорически против и заявили, что это не соответствует Соглашению об ассоциации». 

Также глава Комитета по вопросам экономическое политики отметил, что надо начинать дискуссию о пересмотре условий Соглашения об ассоциации в экономической части.

Несмотря на громкие заявления авторов законопроекта, среди которых Дмитрий Наталуха, о стимуляции таким способом украинской экономики, эксперты отмечают, что эта инициатива скорее направлена на стимуляцию конкретных производителей, а не на «общее благо».

Так, перед голосованием нардеп Ярослав Железняк назвал этот законопроект «созданием очередной коррупционной кормушки»: «Вместо «Покупай Украинское» - «Покупай у олигархов». «Этот законопроект не о поддержке бизнеса, а о «ручнике Кабмина», - добавил он.

Другие депутаты отметили, что этот законопроект не помогает украинскому производителю, а уничтожает конкуренцию: «Этот законопроект заставит переплачивать за национальный, но менее качественный продукт».

Ранее, комментируя указанный законопроект, Дмитрий Наталуха на вопрос о том, что таким образом фактически отсеивается импортный товар, который перестанет быть предметом закупок на тендерах, даже если он дешевле и его можно поставить быстрее, ответил следующее.

«Конечно, это имеет определенный фильтр. Я не вижу в этом никакой трагедии. Трагедия в другом. Есть, например, государственный заказ на приобретение 14 катеров для нашей морской полиции. Французская компания нам их поставляет. При этом у нас в Николаеве и Херсоне стоят, вообще, нерабочие, без заказов, заводы и верфи, которые способны производить по крайней мере части этих катеров или катера в целом. А украинские верфи без заказов – это украинские рабочие без зарплат».

«Когда ты вводишь это так называемое требование о местном компоненте, то обычно компании не теряют интерес к заказу, если они действительно в нем заинтересованы, ведь для них это достаточно неплохой рынок. И они будут вынуждены приезжать в Украину.

А чтобы часть или целое изделие отвечало требованиям и критериям качества, они будут учить наших сотрудников производственным процессам, которые будут соответствовать качеству тех стран, откуда мы это будем покупать. То есть учить наших производителей своим технологиям – часто более современным, что сделает украинские компании более конкурентными в глобальном измерении», - добавил он.

В противоречие с Соглашением об ассоциации

Парламентский Комитет по вопросам европейской интеграции дал негативный вывод по этому законопроекту, прямо указав, что он противоречит международным обязательствам Украины:

«Правовідносини щодо визначення сфери здійснення державних закупівель, а також виключень із сфери державних закупівель, відповідно до Угоди про асоціацію, регулюються Директивою 2004/18/ЄС та Директивою 2004/17/ЄС.

Разом з тим у 2014 році ЄС ухвалено нові директиви, а саме: Директиву 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 р. про державні закупівлі, якою скасовується Директива 2004/18/ЄС, і Директиву 2014/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. щодо здійснення закупівлі організаціями, що працюють у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах, якою скасовується Директива 2004/17/ЄС. Крім того, ЄС ухвалено Директиву 2014/23/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про присудження концесійних договорів та Директиву 2014/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. про електронні інвойси у сфері державних закупівель.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175-р було прийнято Стратегію реформування системи публічних закупівель (“дорожню карту”). Метою Стратегії є створення сучасної і дієвої системи публічних закупівель, спрямованої на створення конкурентного середовища та подальший розвиток добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель шляхом послідовної адаптації законодавства України до стандартів ЄС протягом 2015 — 2022 років. У процесі  адаптації законодавства України до законодавства ЄС планується враховувати термінологію, процедури та інші норми нових Директив ЄС у сфері публічних закупівель.

Пункт перший статті 18 Директиви  2014/24/ЄС передбачає, що замовники повинні рівноправно і без дискримінації ставитись до суб’єктів господарювання і повинні діяти відкрито і пропорційно. Структура закупівель не повинна бути спрямована на виключення її зі сфери дії цієї Директиви або штучне звуження конкуренції. Конкурс вважається штучно звуженим, коли структура закупівель побудована з метою надання переваг або ущемлення інтересів певних суб’єктів господарювання.

Статтею 29 Директиви  2014/24/ЄС встановлено, зокрема, що при проведенні переговорної процедури закупівлі будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення взяти участь у конкурсних торгах. Також під час переговорів замовники забезпечують рівне ставлення до всіх учасників процедури закупівель. З цією метою вони не повинні надавати інформацію у дискримінаційній манері, яка може дати деякім учасникам торгів перевагу над іншими.

Відповідно до пункту 1 статті 67 Директиви  2014/24/ЄС без шкоди для національних законів, правил та адміністративних положень, що стосуються цін на певні поставки або винагороди за ті чи інші послуги, замовники присуджують державні контракти за принципом найбільш економічно вигідної конкурсної пропозиції.

Відповідно до статті 148 Угоди про асоціацію «сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель. Угода про асоціацію передбачає забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів та концесій у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві з дотриманням стандартів для укладення будь-яких контрактів, визначених пунктами 2-15 статті 151 Угоди про асоціацію, що походять безпосередньо з правил та принципів державних закупівель, які регулюються acquis ЄС у сфері державних закупівель, зокрема принципів недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності.

Принцип національного режиму також має дотримуватися відповідно до Статті IV «Загальні принципи» Угоди СОТ «Про державні закупівлі», до якої Україна приєдналась в 2016 році: «кожна Сторона, включно з її замовниками, невідкладно і беззастережно надає товарам і послугам будь-якої іншої Сторони та постачальникам іншої Сторони, які пропонують товари або послуги будь-якої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той режим, який Сторона, включно з її замовниками, надає вітчизняним товарам, послугам і постачальникам та товарам, послугам і постачальникам будь-якої іншої Сторони.

Угода СОТ «Про державні закупівлі» також передбачає, що будь-яка Сторона, включно з її замовниками, не встановлює для одного місцевого постачальника менш сприятливий режим, ніж для іншого місцевого постачальника на підставі ступеня його підпорядкованості чи приналежності іноземному суб’єкту господарювання.

Таким чином положення щодо локалізації виробництва, передбачені законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію, Директиві  2014/24/ЄС, а також суперечать положенням Угоди СОТ «Про державні закупівлі».

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.