Судді масово беруть самовідводи у справах про адміністративні порушення: практика липня

Положення чинного КУпАП не містять норм, які б регулювали питання відводу і самовідводу судді при вирішенні справ про адміністративні правопорушення.

Але ситуації, коли підстави для самовідводу виникають, дуже поширені.

Рада суддів України в п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Внаслідок цього, суди за аналогією використовують положення Кримінального процесуального кодексу України.

Підстави відводу (самовідводу) судді в кримінальному процесі визначені ст.ст. 75-76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

За змістом ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Нормами КУпАП не врегульовано також і питання щодо передачі справи про адміністративне правопорушення до іншого суду за підсудністю. Єдина норма, в якій підсудність згадується – це ч. 3 ст. 257 КУпАП, згідно з якою у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

У справі № 753/10902/20  суддя Дарницького районного суду м. Києва заявила самовідвід у даній справі, пославшись на такі обставини.

Раніше в її провадженні перебувала інша справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КпАП України, у якій остання заявила про недовіру до судді, у зв`язку з чим вона звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення суддею кримінальних правопорушень за статтями 365, 374 КК України.

Судом встановлено, що у провадженні судді перебувала справа № 753/9201/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КпАП України, розгляд якої було призначено на 01.07.2020. ОСОБА_1 прибула до суду для участі у розгляді цієї справи, але на ній не було засобів індивідуального захисту (захисної маски), у зв`язку з чим їй було відмовлено у наданні матеріалів справи для ознайомлення, а суддя не допустила її до участі у розгляді справи.

З цих підстав суддя Комаревцева Л.В. задовольнила заяву судді, що взяла самовідвід.

У справі № 148/1090/20 за ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) суддя Тульчинського районного суду Вінницької області взяла самовідвід у зв`язку з тим, що іншим учасником даної дорожньо-транспортної пригоди є заступник керівника апарату Тульчинського районного суду Вінницької області. Зазначені обставини можуть викликати сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді у інших учасників справи.

Суддя Дружківського міського суду Донецької області по справі 229/2457/20 заявила про самовідвід від участі в розгляді адміністративних матеріалів, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проблема полягала у тому, що згідно з рішенням Дружківської міської ради особа, відносно якої склали адмінматеріал, включена до списку присяжних Дружківського міського суду Донецької області.

У ситуації у справі № 234/6049/20  суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області не бажав розглядати справу, оскільки потерпілою у вищезазначеній справі є його колега, яка працює на посаді судді Краматорського міського суду Донецької області, з якою він підтримує дружні стосунки. Раніше цей суддя з тих же підстав розглянув заяву іншого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про самовідвід від розгляду цієї ж адміністративної справи.

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області (справа № 569/8782/20) подала заяву про самовідвід, мотивуючи її тим, що під час складання поліцейським протоколу за ст. 44-3 КУпАП, вона була свідком вчинення вказаного правопорушення.

До Березанського міського суду Київської області надійшла заява судді цього суду про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтована тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є рідним братом чоловіка помічника цієї ж судді (справа № 356/343/20). Проте суд відмовився задовольнити заяву, оскільки в ній не наведено жодних обґрунтованих доводів на підтвердження того, що в межах даного провадження існують об`єктивні обставини, які б викликали сумнів у неупередженості судді.

Так, будь-яких доказів на підтвердження існування родинних зв`язків між особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та особою, яка працює помічником судді Березанського міського суду Київської області, матеріали справи не містять.

Крім того, беручи до уваги те, що особиста безсторонність суду презюмується, а доказів протилежного суду надано не було, відсутні підстави вважати про наявність у судді суб`єктивно упередженого ставлення до сторін процесу або про наявність у неї певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи.

З матеріалів справи № 307/1776/20  про адміністративне правопорушення вбачалося, що порушник не є працівником апарату суду, але входить до списку присяжних Тячівського районного суду Закарпатської області.

За таких підстав Закарпатський апеляційний суд вирішив, що вказані обставини перешкоджають розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно цієї особи Тячівським районним судом Закарпатської області, а тому з урахуванням приписів ст. 257 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно останнього передали до іншого наближеного за територією суду.

Абсолютно аналогічна ситуація виникла у справі № 294/702/20. Житомирський апеляційний суд передав справу із Чуднівського районного суду до Любарського районного суду. Як виявилося особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (корупційне правопорушення), є присяжною Чуднівського районного суду Житомирської області, що виключає участь суддів Чуднівського районного суду під час розгляду даної справи.

Раніше КАС визнав, що помічника судді неправильно звільнили з роботи, поки той служив в армії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.