Недодержання правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але може бути причиною для поновлення її строку

Подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову),   не перериває перебігу позовної давності, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної  палати касаційного господарського суду у справі №  922/1467/19.

Обставини справи

У травні 2019 року ПП «К» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи про стягнення 27 523,74 грн, в тому числі 18 550,00 грн основної заборгованості, 7 329,96 грн інфляційних втрат та 1 643,78 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі випадкової накладної позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 18 550,00 грн, вартість якого фізичною  особою не оплачено.

Рішенням Господарського суду Харківської області позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Надавши оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що підтвердженням укладання договору у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є видаткова накладна від 16.02.2016, що містить найменування товару, його ціну, реквізити позивача (оферта), а також підпис і печатку відповідача про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що були визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Враховуючи викладене та оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням  ст. 692 ЦК України відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, суд першої інстанції правильно встановив, що строк оплати товару є таким, що настав 17.02.2016.

Разом з тим, встановивши, що відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого товару від позивача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку по наявність правових підстав про стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Враховуючи викладене, ВС зауважив, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов вірного висновку про порушено право позивача та обґрунтованість позовних вимог.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимог ПП «К». Позивач у своїй відповіді на відзив просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, захистити його право і не застосовувати позовну давність як підставу для відмови у задоволенні позову.

Судді ВС підкреслили, що статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред’явлення позову до суду – це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов’язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Також ВС зауважив, що виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної  палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі подальшого закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

У даному випадку, з урахуванням строку виконання зобов’язання за видаткової накладною від 16.02.2016, перебіг позовної давності розпочався 17.02.2016 та на момент звернення ПП «К» 17.05.2019 до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи сплинув.

ВС підкреслив, що за змістом ст. 267 ЦК України, спив позовної давності сам по собі не припиняє суб’єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов’язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред’явлення позову неможливим або утрудненим.

При цьому очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладання виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам сторін, з огляду на факт відкриття провадження у справі Дзержинським районним судом м. Харкова та тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою через кілька днів (через 3 дні) після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, судом першої інстанції вірно встановлено, що строк позивачем пропущено з поважних причин.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також причини справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та поновлення строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та в оскаржуваній постанові не спростував здійснених судом першої інстанції висновків.

Так, дійшовши правильного висновку про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, апеляційний господарський суд встановив, що в даному випадку обставини справи свідчать про невиконання ПП «К» свого процесуального обов’язку при зверненні до суду з позовом про стягнення з фізичної особи заборгованості у розмірі 27 523,74 грн, в свою чергу юридична необізнаність, яка стала перешкодою для звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства, не підтверджує викладені позивачем доводи про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Однак, на думку колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати поважними наведені позивачем причини пропуску позовної давності, не відповідає фактичним обставинам справи, наведеним вище положенням ЦК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини щодо позовної давності, принципам справедливості, добросовісності і розумності.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов`язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема, з фактом прийняття Дзержинським районним судом м. Харкова відповідної позовної заяви позивача до відповідача та її розгляду судом впродовж певного строку до закриття провадження у справі.

Разом з цим, виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами обставин справи, Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними та задоволення позову, і вважає їх такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

ВС зауважив, що аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною  поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.