Жорстоке поводження поліції при затриманні особи: позиція ЄСПЛ

08:05, 7 августа 2020
Справа стосувалася стверджуваного жорстокого поводження з боку працівників поліції під час арешту заявника.
Жорстоке поводження поліції при затриманні особи: позиція ЄСПЛ
radako.com.ua

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 40885/16, записану як Поса проти Угорщини.

Обставини справи

Справа стосувалася стверджуваного жорстокого поводження з боку працівників поліції під час арешту заявника. Заявник у справі є громадянином Угорщини, проживає в м. Саторалхаухелі.

У жовтні 2011 року підрозділ Антитерористичної групи прибув додому до заявника із метою його затримання у межах розслідування пограбування. Заявник стверджував, що під час затримання його тягали по землі, штовхали ногами та били. За результатами судово-медичних експертиз, у нього були виявлені синці на руках і спині; подряпини на спині та лівому коліні. На підставі цих висновків Національне управління розслідування розпочало розслідування щодо ймовірного жорстокого поводження, але у вересні 2012 року прокурор закрив цю справу. Прокурор встановив, що хоча заявник і отримав тілесні ушкодження під час арешту, не можна було встановити, що вони були наслідком учинення умисного правопорушення, а не результатом здійснення законної операції працівниками правоохоронних органів. Прокурор також підкреслив відсутність повного відеозапису арешту, оскільки його було знищено після спливу встановленого законом 30-денного строку. У листопаді 2012 року остаточним рішенням Генеральної прокуратури округу Пешт заявникові було відмовлено у задоволенні його скарги на рішення про закриття справи. Заявник звернувся із заявою про порушення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення проти двох співробітників підрозділу, і в лютому 2015 року суд виправдав обвинувачених. Суд зазначив, що у протоколі відсутній медичний звіт поліції, який зазвичай заповнювався під час затримання підозрюваних, і що повна версія відеозапису не була більше доступною. Суд також встановив, що заявника не було піддано жорстокому поводженню і легкі тілесні ушкодження були заподіяні ненавмисно. Це рішення було підтримане судом апеляційної інстанції в лютому 2016 року.

Суд констатував відсутність порушення статті 3 Конвенції (заборона катування) у матеріальному аспекті. Але порушення статті 3 Конвенції у процесуальному аспекті.

Заявник вимагав 7000 євро відшкодування моральної шкоди.

Уряд оскаржив цю вимогу. Суд вважає, що заявника можна обгрунтовано вважати таким, що зазнав моральної шкоди через скруту та розчарування внаслідок неадекватності розслідування його скарг на жорстоке поводження. Тому Суд присуджує йому 7000 євро компенсації, а також відшкодування судових витрат у розмірі 2000 євро.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Кравцив
    Олег Кравцив
    судья Львовского окружного административного суда
  • Любовь Калиниченко
    Любовь Калиниченко
    судья Киевского районного суда Одессы
  • Дмитрий Луспеник
    Дмитрий Луспеник
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда, секретарь Пленума Верховного Суда
  • Татьяна Гребенюк
    Татьяна Гребенюк
    судья Хозяйственного суда Харьковской области, член Рады судей Украины
  • Елена Истомина
    Елена Истомина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
загрузка...