Право на повагу до сімейного життя у питанні виховання дитини: позиція ЄСПЛ

08:05, 14 августа 2020
ЄСПЛ зробив висновок у справі щодо вивезення дитини з країни без волі одного з батьків
Право на повагу до сімейного життя у питанні виховання дитини: позиція ЄСПЛ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 10395/19, записану як «Мічнеа проти Румунії».

Обставини справи

Справа стосувалася скарги заявника на румунські суди у зв’язку із розглядом справи про встановлення опіки над дітьми. Заявник є громадянином Румунії 1974 року народження, який проживає в м. Бресо (Італія). У 2016 році заявник одружився із громадянкою Румунії, яка пізніше переїхала до нього в Італію, де він проживав і працював із 2006 року. У березні 2017 року у них народилася донька, із якою всі вони разом проживали в Італії та яку батьки спільно виховували з дня її народження.

У серпні 2017 року дружина заявника вивезла дитину до Румунії без його згоди. У лютому 2018 року заявник подав до суду округу Бухареста позов відповідно до положень Гаазької конвенції із вимогою повернути дитину до Італії. У квітні 2018 року суд першої інстанції задовольнив його позов, але в червні того ж року Апеляційний суд Бухареста скасував це рішення і визнав, що дитина має залишитися у Румунії, де вона зазвичай проживає. Крім того, суд встановив, що право на законне проживання заявник і його дружина мають саме на території Румунії, а не на території Італії, і що їхня квартира в Італії орендована тимчасово. У травні 2018 року за рішенням суду шлюб між подружжям було розірвано, матері надано одноособову опіку над дитиною. Заявник скаржився за статтею 8 Конвенції на відмову національних судів ухвалити рішення про повернення його дитини до Італії.

Розглянувши всі деталі, суд дійшов висновку про порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

Заявник вимагав 10 000 євро (відшкодування збитків) на відшкодування моральної шкоди.

Уряд стверджував, що заявник не зазначив підстави для свого позову про відшкодування збитків та зв'язку між заявленим порушенням та заявленою сумою.

Суд вважає, що заявник повинен зазнати моральної шкоди, яка не може бути відшкодована виключно шляхом встановлення порушення. Беручи до уваги характер виявленого порушення та здійснюючи його справедливу оцінку, Суд присуджує заявнику 7500 євро на відшкодування моральної шкоди.

Заявник також вимагав 6255 євро відшкодування витрат, представляючи винагороду свого адвоката, таким чином:

- 1525 євро для потерпілих до внутрішніх судів у справі про повернення дитини; і

- 4700 євро для тих, що відбулися в Суді, зокрема 1200 євро за провадження у справі, про яку було повідомлено уряду, 1500 євро за представництво після повідомлення, і 2000 євро, що представляє плату за успішне рішення, що сплачується безпосередньо на рахунок адвоката.

Заявник надав Суду рахунки-фактури, що підтверджують виплату зазначених вище сум адвокатській конторі, яка представляла його у процесі повернення дитини, та адвокатській конторі, яка представляла його у процесі перед Судом, крім плати за успіх.

Уряд стверджував, що з рахунків-фактур, поданих заявником, не можна встановити, чи були понесені витрати на провадження по поверненню його дитини або на розлучення. Крім того, вони стверджують, що позов про витрати на юридичне представництво перед Судом перебільшено, зважаючи на предмет справи.

Відповідно до судової практики, заявник має право на відшкодування витрат лише в тому випадку, якщо було показано, що вони були фактично і обов'язково понесені і є обґрунтованими щодо їх кількості. Більше того, Суд повторює, що плата за представника фактично нараховується, якщо заявник їх сплатив або зобов'язаний сплатити їх.

Суд зауважує, що угоди, укладені заявником із його представниками - що породжують зобов'язання виключно між адвокатом та клієнтом - не можуть пов'язувати Суд, який повинен оцінювати рівень витрат і витрат, що мають бути присвоєні, не лише щодо того, чи витрати фактично понесені, а також щодо того, чи були вони розумно понесені. Беручи до уваги документи, якими він володіє, та вищезазначені критерії, Суд вважає розумним присудити заявникові суму в розмірі 1525 євро за витрати та витрати у справах у національних справах та суму 2700 євро за провадження у Суді, таким чином, внесення загальної суми в розмірі 2225 євро.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду