ВС: внесення права вимоги за договором позики може бути способом збільшення статутного капіталу ТОВ

Внесення права вимоги за договором позики до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю (боржника за договором позики) законом не заборонено, а тому може бути способом збільшення статутного капіталу.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № 640/19241/18.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Е» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22214186,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Товариство правомірно збільшило статутний капітал шляхом додаткового внеску у вигляді майнових прав й таке збільшення не є зарахуванням однорідних зустрічних вимог, як помилково вважає контролюючий орган.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині донарахування суми суми 18675643,16 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до частини другої статті 87 Господарського кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин (збільшення статутного капіталу Товариства шляхом здійснення внесків у формі майнових вимог), товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

За приписами частини першої статті 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Положення аналогічного змісту міститься у частині другій статті 115 Цивільного кодексу України, за приписами якої вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що товариству не забороняється збільшувати статутний капітал на суму кредиторської заборгованості такого товариства перед одним із засновників (учасників) цього товариства. У разі наявності такого наміру закон зобов`язує господарське товариство зареєструвати рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов`язаних з цим, а не факту зміни (у даному випадку збільшення) статутного фонду

Отже, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що внесення права вимоги за договором позики до статутного капіталу товариства (боржника за договором позики) законом не заборонено, а тому може бути способом збільшення статутного капіталу.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що  підписання керівником ТОВ договорів без передбаченої статутом згоди учасників свідчить про порушення прав та інтересів товариства, а не корпоративних прав учасників.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.