Порушення під час голосування: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 310/15, записана як Мугеманманго проти Бельгії.

Обставини справи

Справа стосувалася виборчого спору щодо виборів 25 травня 2014 року. До Суду заявник скаржився на процедуру, проведену Парламентом Валлонії після того, як він оскаржив результати виборів. Заявник стверджував, що Парламент Валлонії, який був єдиним органом влади, що мав компетенцію у розгляді його скарги, діяв як суддя і як сторона, розглядаючи цю скаргу.

25 травня 2014 року заявник взяв участь у виборах до Парламенту Валлонії як основний кандидат по списку однієї з партій, яка перевищила поріг у 5 % в окрузі Шарлеруа (провінція Ено), отримавши 15 554 голоси. Заявника не було обрано до Парламенту Валлонії. В червні 2014 року заявник звернувся із скаргою до Парламенту Валлонії, вимагаючи перегляду 21 385 виборчих бюлетенів, що були визнані незаповненими чи зіпсованими в окрузі Шарлеруа. На підтримку свого клопотання заявник зазначив про низку проблем, що виникли у зв’язку із підрахунком голосів. Комітет з перевірки повноважень Парламенту Валлонії, який визнав скаргу заявника прийнятною та обґрунтованою, запропонував Парламенту Валлонії не схвалювати повноваження кандидатів, обраних у провінції Ено і провести перерахунок виборчих бюлетенів, що були незаповнені та зіпсовані в окрузі Шарлеруа.

13 червня, 43 голосами проти 28, 4 утримались, Парламент Валлонії визнав скаргу заявника прийнятною, проте необґрунтованою, дійшовши висновку, зокрема, про відсутність переконливих доказів порушень під час підрахунку голосів. Заявника було повідомлено про це рішення 24 червня 2014 року. 13 червня 2014 року Парламент Валлонії затвердив повноваження обраних членів без прийняття рішення про перерахунок виборчих бюлетенів. 11 червня 2019 року Палата відмовилась від розгляду цієї справи на користь Великої Палати.

Суд дійшов висновку про порушення статті 3 Першого протоколу до Конвенції (право на вільні вибори), порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні зі статтею 3 Першого протоколу до Конвенції.

Заявник пояснив, що той факт, що він не зміг використати ефективний засіб правового захисту перед справді безстороннім та незалежним органом у зв'язку з таким фундаментальним аспектом демократій, як виборчий процес, змусив його відчути глибоке почуття несправедливості. На цей рахунок він вимагав суму 2000 євро.

Уряд стверджував, що не існує причинно-наслідкового зв'язку між позовом та будь-якими порушеннями, які Суд може виявити. На їх думку, можливе встановлення порушення саме по собі означало б справедливе задоволення заявника.

У світлі обставин справи Суд вважає, що розгляд справи безперечно заподіяв заявнику моральну шкоду, за яку встановлення порушення у цьому рішенні не забезпечує достатньої компенсації. Тому Суд присуджує йому заявлену суму, а саме 2000 євро та 12 915,14 євро витрат на адвоткатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.