Розвиток чи надмірний контроль: питання до розвитку ІТ-сфери в Україні

Українська влада взялася регулювати діяльність ринку ІТ. Лунають заяви урядовців, що життя атійшників покращиться, в Україну прийдуть іноземні інвестиції, які допоможуть витягти економіку з прірви. Але не все так однозначно.

У Верховній Раді зареєстровані два цікаві законопроекти від «Слуг народу» № 3979  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)». Причому раніше ці ж депутати реєстрували законопроект № 3933-1, яким пропонується замість ФОПів впровадити трудові відносини у айті-галузь. 

На сьогодні айтішники перебувають на спрощеній системі оподаткування. Це дало поштовх для ІТ-аутсорсингу, але не забезпечило розвиток ІТ-напрямків, для яких життєво необхідно використання штатних працівників, таких як створення програмного забезпечення з реєстрацією інтелектуальних прав власності в Україні та напрямок досліджень та розробок. 

Депутати хочуть запровадити таке оподаткування: заробітну плату та прирівняних до неї платежів працівників ІТ-індустрії на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внеску буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску).

Податком на прибуток підприємств лише ряду операцій юридичної особи, таких як, зокрема:

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих в державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги не платнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній особі, або не пов’язаній особі, що залишається не повернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);

операції з безоплатного надання майна не платнику податку (крім окремих випадків);

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України;

придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Також депутати прагнуть, аби умовна особа з ІТ з України не могла надавати свої послуги іноземним компаніям напряму, не сплачуючи податки. А робила виключно це через фірми і офіційно.

При цьому із 200 тисяч айтішників близько 170 тисяч є ФОПами. На сьогоднішній день вітчизняна ІТ-компанія — це юридична особа, яка, як правило, укладає договори з міжнародними компаніями, які продають свої послуги. У юрособи є свої договори з ФОПами - інженерами, яких вона наймає. Вони не знаходяться в трудових відносинах, а знаходяться в цивільно-правових відносинах з юрособою. Відповідно пропонується передати ІТ-бізнес із відносин «компанія-ФОП» на трудові відносини («компанія-співробітник»). Тобто айтішники мають почати працювати на трудову книжку.

4 вересня віце-прем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у рамках брифінгу щодо створення сприятливих умов для ІТ-індустрії, присвяченого указу Президента «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні», анонсував запуск системи «Дія City», яка має спростити процес реєстрації іноземних компаній в Україні і анонсував зміни до трудового законодавства, збільшення податку на виведений капітал і так далі. А також нагадав про введення квот у 5000 робітників ІТ сфери, які матимуть спрощені можливості для переїзду в Україну, перевезення своїх родин і роботи тут.

Однак аналізуючи все вищезазначене виникає чимало запитань:

1. Не зрозуміло чим буде така унікальна Україна, аби саме сюди прийшли провідні міжнародні ІТ компанії. Зважаючи на динамічний розвиток даної сфери у світі.
2. В разі заїзду сюди великої кількості айтішників з країн, що розвиваються, такі як Індія, чи не обвалить це рівень зарплат. Адже на сьогодні ІТ галузь активно розвивається В Україні, що вже породжує конкуренцію: створюються нові напрямки у вишах та приватні курси. Також є питання до того, чи не стане це прикриттям для сприяння нелегальній міграції, де Україні буде відведено місце перевалочного пункту.
3. Чим будуть реально ці айтішники займатися і який продукт розробляти. Навряд чи потужні гіганти зі США та Європи дадуть змогу конкурувати українцям.
4. Навіщо простому айтішнику, який працював сам на себе з іноземними компаніями ділитися доходом із державою. Очевидно, що вигоди від офіційного працевлаштування чиновникам довести не вдалося.
5. За основу береться досвід Білорусі. Але на ньому і яскраво видно, що в умовах найменших соціальних потрясінь, айтішники, як мобільна група, одними з перших тікають з країни. То що вже говорити про Україну, де 6-й рік йде війна.

Раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала систему «Дія City».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.