Новий порядок призначення директора НАБУ та наслідки неконституційного указу: коментар співавтора змін до закону про Бюро

15:39, 7 сентября 2020
Співавтор законопроекту розповів деталі змін до закону про Національне антикорупційне бюро України
Новий порядок призначення директора НАБУ та наслідки неконституційного указу: коментар співавтора змін до закону про Бюро
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Після рішення Конституційного Суду України стосовно неконституційності Указу Петра Порошенка про призначення директором НАБУ Артема Ситника виникла необхідність нового законодавчого врегулювання.

Народні депутати-члени Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, зокрема його голова Анастасія Радіна, зареєстрували законопроект №4025 про внесення змін до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України». Він передбачає передачу повноважень з призначення директора антикорупційного відомства від Президента до Кабміну.

Голова підкомітету з питань антикорупційної політики профільного Комітету ВР та співавтор законопроекту №4025  Олексій Жмеренецький поділився деталями ініціативи з «Судово-юридичною газетою».

Які зміни будуть внесені до закону про НАБУ?        

Ви знаєте, що у світлі рішення Конституційного Суду виникла правова колізія щодо процедури призначення голови НАБУ та щодо самого цього органу, і сьогодні необхідно швидко врегулювати це питання.

Є один з шляхів – це йти через зміни до Конституції, але це дуже довго і, як ми розуміємо, може бути малоймовірно, що дане рішення буде прийнято, якщо опозиція не підтримає його.

За ініціативою голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, бо це питання якраз підпадає під обов’язки нашого комітету, ми вирішили екстрено врегулювати це питання, передавши повноваження щодо призначення голови НАБУ Кабінету Міністрів України.

В тому числі ми запроваджуємо механізм відбору керівника НАБУ комісією за участі представників міжнародних організацій, тобто, всі ті процедури прозорості, які застосовуються до ДБР, будуть застосовуватися і до відбору очільника НАБУ, але призначення здійснюється Кабміном.

Чи має відповідати попередній Президент за вихід за межі окреслених в Конституції повноважень, як у випадку з призначенням очільника НАБУ?

Ми якраз з колегами активно обговорювали це питання в кулуарах – яка була мотивація приймати тоді закон, який якраз передбачав неможливість в рамках Конституції його виконання.

Досі це є загадкою для нас. Можливо, через швидкість, можливо, через недовіру до Кабінету Міністрів. Наприклад, якщо зараз ми бачимо в нашому законопроекті передачу повноважень з призначення директора НАБУ Кабміну як антикризовий захід, то, можливо, попередній Президент хотів принципово робити це сам, а до Конституції не було змоги внести тоді зміни, тому що не було необхідної більшості в парламенті.

Я думаю, що це була форма політичної доцільності змішана з недовірою до інших гілок влади. Тому що він точно знав, що потім ця проблема спливе.

Я сподіваюся, що це не було зроблено спеціально для того, щоб потім через рішення КСУ дискредитувати роботу НАБУ і його очільника, і знищити по суті цю інституцію. Знаєте, є така модель – приймати спочатку рішення з порушенням Конституції, а потім розводити руками, мовляв, «ми зробили все, що могли» і «переводити стрілки» на Конституційний Суд.

Мені б не хотілося, щоб попередній Президент керувався в своїх рішеннях саме такою мотивацією.

Навіщо передбачати для НАБУ спеціальний статус?

Якщо ми згадаємо, як починалося створення всіх антикорупційних органів, в тому числі НАБУ, НАЗК і Вищого антикорупційного суду, ідея була в тому, що стара система дуже корумпована і старі механізми призначення, відбору, взаємного контролю не працюють, тому що всі одне одного покривають. І основний задум був у тому, щоб створити структури, на які не матимуть вплив існуючі органи влади і чиновники. Тобто, на етапі відбору мали бути залучены незаангажовані представники міжнародних організацій, 50% як мінімум. Далі мала бути виписана дуже складна процедура звільнення, щоб ніхто не мав волюнтаристських повноважень. Наприклад, очільника НАБУ можна звільнити лише за результатами аудиту. Аудит потребує окремої процедури, за участі відомих міжнародних аудиторів. Тобто, було намагання убезпечити нові органи від втручання старих органів влади. Саме тому НАБУ це окремий незалежний орган влади з новими повноваженнями. Зокрема, передбачено, що ніхто не може забирати справу від НАБУ і передавати в якийсь інший правоохоронний орган, тому що в інших правоохоронних органах цим часто зловживають і передають справи тим слідчим, які будуть більш лояльні до фігурантів справи. Саме тому була закладена така архітектура НАБУ.

На Вашу думку, чи можна зараз звільнити директора НАБУ, керуючись рішенням КСУ?

Наразі закон про НАБУ не визнаний КСУ таким, що порушує Конституцію. Мова йде лише про призначення директора.

Навіть якщо процедура призначення директора НАБУ була визнана неконституційною, то це не відміняє норм чинного закону, в якому вказана процедура звільнення директора.

Тобто, виходить правова колізія. З одного боку, є рішення КСУ, за яким Артем Ситник не може обіймати посаду очільника Бюро, з іншого боку, чинний закон, який не визнаний неконституційним, не передбачає механізму, як врегулювати цю проблему з призначенням нового директора НАБУ. Бо там є чітка процедура, за якою призначається і звільняється директор НАБУ.

Тому єдиний вихід зараз – це прийняти новий закон, який буде передбачати нову процедуру, і вже за новим законом, який точно відповідає Конституції, за новою процедурою призначити нового директора.

Тобто, за чинним законом звільнити Ситника фактично неможливо, навіть маючи рішення Конституційного Суду. Окрім застосування механізму аудиту.

А Ваш законопроект передбачає наразі, що саме Артем Ситник має продовжувати керувати НАБУ до нового конкурсу?

Ми не передбачали цього. Бо нашою мотивацією була не боротьба з Артемом Ситником чи його захист, а просто створення нової процедури, яка б була конституційною.

Чи передбачає законопроект можливість звільнення директора НАБУ за вчинення корупційного правопорушення?   

Ви знаєте, що і в чинній редакції закону немає такої норми про звільнення директора НАБУ за вчинення корупційного правопорушення, тому виникла така колізія, коли було ухвалено рішення суду щодо випадку про відпочинок Ситника. І формально він став рахуватися корупціонером, але це не було підставою для звільнення.

Наш законопроект дуже вузький. Він стосується лише процедури призначення директора НАБУ, щоб владнати цю колізію з неконституційністю процедури призначення.

Ми зараз не претендуємо, що переписати в цілому інститут Національного антикорупційного бюро.

Чому не можна було провести аудит НАБУ?

В нині чинному законі процедура аудиту не прописана детально, прописано, що аудитор голосується Верховною Радою, аудит проводиться на предмет ефективності НАБУ, і потім за результатами аудиту парламент може ухвалити рішення про звільнення.

Тобто, все дуже абстрактно прописано в чинній редакції і фактично від того, з якими намірами аудитори будуть проводити цей аудит залежать і висновки, і рішення Верховної Ради.

Що таке «ефективність НАБУ» теж не визначено. Тобто, автори закону при минулій каденції парламенту в законі прописали дуже абстрактні параметри, які по суті роблять цей аудит формальним і заполітизованим.

Чому тоді так боролись за свого аудитора? Тому що від того, хто приходить виконувати обов’язки аудитора, залежать результати. Бо для самого аудиту немає чіткого технічного завдання.

Отже, ми маємо врегулювати цю проблему, прописавши більш чітку процедуру аудиту і його наслідків.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду