У Зеленского предлагают сажать наркоторговцев под стражу без варианта залога

15 сентября Верховная Рада приняла за основу законопроект, внесенный Президентом Владимиром Зеленским, о внесении изменений в статью 183 УПК о праве следственного судьи, суда не определить размер залога в уголовном производстве № 3915.

Так, предлагается не применять залог, как альтернативную меру содержанию под стражей, по преступлениям, предусмотренным ч. 3 статьи 307 УК.

Напомним, что статья 307 (ч. 1) предусматривает ответственность за незаконное производство, изготовление, приобретение, хранение, перевозку, пересылку с целью сбыта или сбыт наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов. А часть 3 – ответственность за такие действия, совершенные организованной группой, а также если предметом таких действий были наркотические средства, психотропные вещества или их аналоги в особо крупных размерах, или совершенные с привлечением малолетнего или в отношении малолетнего.

То есть, например, за незаконное приобретение наркотиков с целью сбыта, совершенное с привлечением малолетнего или в отношении малолетнего, залог предусматриваться не будет.

В пояснительной записке с подписью замглавы Офиса Президента Андрея Смирнова отмечается, что «на сьогодні проблема наркозлочинності є однією з найгостріших соціальних і правових проблем України».

В ходе обсуждения некоторые народные депутаты отметили, что после принятия такого законопроекта а также решений Европейского суда по правам человека против Украины в СИЗО может резко увеличиться количество людей.

«Мне очень жаль, что Президент не поручил представлять этот законопроект Министру юстиции.

Ведь в каждом интервью Министр юстиции убеждает нас, что наши СИЗО настолько переполнены, что нам нужно их расширять за счет постройки новых. А также нужно гуманизировать законодательство в части необходимости содержания людей в изоляторах.

Мы неоднократно наталкивались на практику ЕСПЧ в этом вопросе. Поверьте мне, все эти дела будут в ЕСПЧ.

Даже если вы всех пересажаете, то на их место придут другие. Не так решается этот вопрос.

И было бы хорошо, чтобы Минюст высказал свою позицию, поскольку именно Минюст от имени Украины потом будет нести ответственность за нарушение международно-правовых обязательств Украины», - сказал народный депутат Руслан Князевич.

В свою очередь, нардеп Александра Устинова отметила, что в Украине вопрос ответственности за преступления, связанные с оборотом наркотических средств, регулируется десятком статей УК, а изменения предлагается внести только в одну.

«Это делается для того, чтобы потом можно было переквалифицировать, и на этом заработать. Фактически это дает возможность сказать потом, что не было цели сбыта, и переквалифицировать с 307 УК на 309 УК.

Этот законопроект не предусматривает невозможность применения залога в статьях 305 УК, которая регулирует вопрос контрабанды, 317 УК – создание наркопритонов. То есть, если ты наркобарон или контрабандист – то ты сможешь спокойно выйти под залог», - отметила она.

Нардеп Антон Яценко заявил, что, если бы была его воля, он бы «сажал наркодилеров на кол».

Ниже приводим текст вывода Главного научно-экспертного управления Верховной Рады по этому законопроекту.

«За результатами опрацювання поданого законопроекту в стислий термін Головне управління вважає за необхідне висловити щодо нього наступні зауваження.

У п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини. Тобто йдеться про випадки вчинення насильницьких злочинів, пов’язаних із посяганням на життя або здоров’я людини, які є найвищою соціальною цінністю відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України.

Крім цього, слідчому судді, суду наразі надано право не визначати розмір застави у випадках недотримання умов при обранні більш м’якого запобіжного заходу (застави), тобто, коли застосування більш м’яких запобіжних заходів є недієвим (див. п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 04.06.2020 № 671-IX (далі – Закон № 671-IX), який набрав чинності 27.06.2020, ч. 4 ст. 183 КПК було доповнено п. 4, згідно з яким слідчому судді, суду надається право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. ст. 255 – 255-3 КК. Тим самим змінено законодавчий підхід до визначення кола кримінальних проваджень, у яких можливим є невизначення слідчим суддею чи судом розміру застави. Тобто, якщо раніше підставою для невизначення застави був саме насильницький характер злочину, в якому підозрюється відповідна особа, то після прийняття Закону № 671-IX відповідні положення КПК стали застосовуватись не лише у разі вчинення насильницьких злочинів, а й в разі вчинення деяких тяжких та особливо тяжких злочинів, які не є насильницькими.

У поданому законопроекті пропонується подальше розширення переліку кримінальних проваджень, у яких можливим є невизначення слідчим суддею чи судом розміру застави, віднісши до нього злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» КК (дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього).

З цього приводу слід зазначити наступне.

1. У законопроекті фактично пропонується надати можливість слідчому судді, суду не застосовувати заставу лише щодо осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні одного зі злочинів (передбаченого ч. 3 ст. 307 КК), які містяться у розділі ХІІІ Особливої частини «Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення». При цьому, поза увагою законопроекту залишились інші особливо кваліфіковані склади злочинів, передбачених цим же розділом Особливої частини КК. Наприклад, у ч. 3 ст. 305 «Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів» КК встановлено кримінальну відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинену організованою групою, а також, якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах.
2. Разом з цим, слід зазначити, що Головне управління у своїх висновках на аналогічні законопроекти, що перебували на розгляді парламенту протягом 2017 – 2020 років, неодноразово звертало увагу на невиправданість запропонованого у проекті підходу. Позиція Головного управління ґрунтується, по-перше, на тому, що на стадіях досудового розслідування та судового розгляду особа лише підозрюється (обвинувачується) у вчиненні того чи іншого злочину. До набрання обвинувальним вироком суду законної сили така особа вважається невинуватою у його вчиненні (див. ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК). Отже, сама по собі підозра (обвинувачення) у вчиненні навіть особливо тяжкого злочину без урахування особи підозрюваного (обвинуваченого), способу вчинення злочину, доказів, які підтверджують її винуватість та інших обставин, які мають відношення до справи, не може бути підставою для автоматичного взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого.

По-друге, слід звернути увагу на мету застосування запобіжних заходів в межах відповідного кримінального провадження. Зокрема, згідно приписів ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

До того ж при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених вище ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців та ін. (див. ст. 178 КПК).

З огляду на це вважаємо, що застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у виді тримання під вартою не завжди є доцільним.

По-третє, запропоновані у проекті зміни до ч. 4 ст. 183 КПК, на наш погляд, можуть створити небезпечний прецедент для подальшого необґрунтованого розширення переліку злочинів, щодо яких слідчий суддя, суд мають право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Крім того, при вирішенні відповідного питання необхідно враховувати, що розширення ч. 4 ст. 183 КПК створює ризик збільшення кількості осіб, які будуть знаходитись в установах попереднього ув’язнення. З огляду на наявність уже нині серйозних проблем з утриманням осіб у цих закладах, вважаємо, що без комплексного підходу та обґрунтованої необхідності не слід вдаватись до законодавчих кроків, які можуть призвести до таких наслідків», - отметили в ГНЭУ.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.