Визнання безпідставним нарахування заборгованості з оплати за утримання будинку та послуг за централізоване опалення: позиція ВС

Позовні вимоги про визнання безпідставним нарахування заборгованості з оплати за утримання будинку, прибудинкової території та послуг за централізоване опалення не відповідають способу захисту, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України.

На цьому наголосив Верховний Суд  у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/5889/16-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_1, особа_2 звернулися до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «С» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, визнання відсутності договірних відносин та зобов`язань у зв`язку з відсутністю договірних відносин, визнання безпідставним нарахування заборгованості з оплати за утримання будинку, прибудинкової території та послуг за централізоване опалення.

Позовна заява мотивована тим, що відносини в сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірній основі, заборгованість власників квартири з оплати комунальних послуг стягується в судовому порядку виключно за наявності укладеної угоди. Отже, за умови відсутності договору, ЛКП «С» як виконавець житлово-комунальних послуг в силу положень пункту 1 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не несло перед позивачами зобов’язань щодо забезпечення вчасного надання житлово-комунальних послуг відповідної якості та кількості, а вони - обов’язку щодо сплати за надані послуги.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходів із того, що позовні вимоги про визнання безпідставним нарахування заборгованості з оплати за утримання будинку, прибудинкової території та послуг за централізоване опалення не відповідають способу захисту, передбаченому статтею 16 ЦК України.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Також ВС підкреслив, що пунктом 1 частини третьої статті статті 20 Закону визначено, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Як відомо із пояснень осіб, що беруть участь у справі, сторонами визнано відсутність укладеного між ними договору на надання житлово-комунальних послуг.

Посилання позивачів на вину відповідача у неукладені договорів суд вважав необґрунтованим, оскільки, як відомо із пояснень відповідача, що підтверджено і зверненнями позивачів до відповідача, відповідач надсилав позивачам типовий договір на надання житлово-комунальних послуг, який ними отриманий 2 лютого 2011 року, тобто відповідачем вжиті заходи, передбачені законом щодо укладення договору на основі типового договору.

ВС наголосив, що між сторонами формально відсутні договірні відносини, оскільки відповідний договір не укладався, однак доказів про односторонню вину в неукладені договору  відповідача позивачами не надано та судом не здобуто. Зобов’язання у споживача можуть виникати і за відсутності формальних договірних стосунків.

Що стосується інших позовних вимог, оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред’явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Що стосується нарахування заборгованості за теплопостачання за відсутності між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг, між сторонами наявний спір про таке стягнення (справа № 462/8853/14 Залізничного районного суду м. Львова), отже, позивачі в змозі доводити незаконність нарахування такої заборгованості, її частини тощо у іншому спорі.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає. Виключення судом апеляційної інстанції двох абзаців з рішення суду першої інстанції не виплаває на обґрунтованість цього рішення.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо забезпечення проведення повірки лічильників спожитої води.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.