Створення Бюро економічної безпеки: депутати врахували в законопроекті більше тисячі правок

Ще 3 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 3087-д "Про Бюро економічної безпеки".

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики наступного тижня планує передати до сесійної зали парламенту законопроект № 3087-д "Про Бюро економічної безпеки України" для розгляду в другому читанні.

Про це сказав голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу") в ефірі одного з телеканалів.

Законопроект розроблено з метою ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки.

Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у соцмережах поінформував, що до другого читання законопроекту про Бюро економічної безпеки надійшло 1500 поправок.

Під час засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 28.09.2020 року нардеп Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що Комітетом враховано 1100 правок до законопроекту.

Комітет розглянув ключові зауваження до законопроекту та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.

Згідно з узгодженими правками Бюро визначається як центральний орган виконавчої влади. Воно виконує аналітичну, економічну та правоохоронну функції.

Визначаючи склад конкурсної комісії з обрання Директора Бюро, депутати зупинилися на такому варіанті: 3 особи обираються від Ради Національної безпеки та оборони, 3 - від Верховної Ради та 3 - від Кабінету Міністрів України.

Горщики побили, визначаючи, якою повинна бути освіта Директора Бюро, оскільки не могли визначитися, буде вона юридичною, економічною або технічною. Нарешті визначилися, що освіта може бути юридичною або економічною.

Крім того, депутати відмовилися від ідеї створення в складі Бюро Центру компетенцій (тренінгового центру), а також від випробування кандидатів за допомогою поліграфа.

Боротьба розвернулася навколо функцій СБУ у сфері економіки. Голова Комітету Данило Гетманцев вніс правку, якою СБУ позбавляється цих функцій шляхом внесення змін до законів України «Про національну безпеку України» та "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України». Згідно з вищезазначеними правками в ці закони із функцій СБУ планували виключити контррозвідувальний захист у сфері економіки та функціональний підрозділ, який цим займається.

Сама СБУ вважає, що в їх підслідності немає економічних злочинів. Тому там не бачать сенсу говорити, що вилучається з підслідності, а що - ні. І від контррозвідувальних заходів у сфері економіки відмовлятися не бажають. Це заважає їм ловити шпигунів. Також СБУ не хоче виключатися із боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Думку СБУ повністю розділяє Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Депутати проголосували таким чином за правки до змін в Закон України «Про національну безпеку України»:

11 голосів – за;

8 голосів – утрималися;

2 голоси – проти.

При цьому сам Гетманцев утримався від голосування, тобто власну правку не підтримав.

Депутати проголосували таким чином за правки до змін в Закон України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України»:

10 голосів – за;

11 голосів – утрималися.

Правка не була врахована.

Таким чином, за рахунок мовчазної згоди депутатів, що утрималися від голосування, в СБУ залишається підрозділ контррозвідувального захисту економіки держави.

Також депутати визначилися з граничною чисельністю БЕБ до 4 000 осіб. При цьому Гетманцев визнав, що встановити необхідну чисельність БЕБ сьогодні неможливо.

Раніше депутати вже неодноразово змінювали законопроект.

По-перше, 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України вирішив, що Президент України не має права призначати Директора Національного антикорупційного бюро України. Відповідно, довелося змінювати законопроект про "Про Бюро економічної безпеки", який містив аналогічні норми. Відтепер планується, що очільника Бюро буде призначати Кабмін.

По-друге, нардепи виділили із законопроекту цілий блок питань, які стосуються кримінальної та адміністративної юстиції в окремий законопроект та відправили його в Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Там теж не гаяли часу та внесли альтернативний законопроект, що дуже обурило авторку основного документа Ольгу Василевську-Смаглюк.

В ЗМІ з цього приводу вона повідомила таке:

«Легке порівняння двох законодавчих ініціатив у вордівському файлі нас шокувало. Документи майже ідентичні за структурою. Але Іонушас, за моїми оцінками, повністю вихолощує функцію економічних розслідувань в БЕБі, чомусь розширює повноваження ДБР, що взагалі не є ціллю та завданням законопроєкту.

Я відкрито розповіла про це на Комітеті з питань правоохоронної діяльності. Утім, мене не почули. І взяли за основу саме законопроєкт Іонушаса. І понесуть його в зал в пакеті з основним законопроєктом про створення Бюро економічної безпеки. І якщо Комітет Монастирського й далі так працюватиме над створенням БЕБ, на виході ми отримаємо непрацюючий орган. В такому випадку, як на мене, краще відродити податкову міліцію і не соромитись».

Йдеться про законопроект № 3959-1 «Проект Закону про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Законопроектом пропонуються такі зміни в законодавство:

1. У Кодексі України про адміністративні порушення:

а) визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;

б) передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України.

2. У Кримінальному кодексі України:

а) додається такий вид злочину, як шахрайство з податком на додану вартість, як окремий вид кримінального правопорушення, закріплений за підслідністю Бюро економічної безпеки України, в тому числі для уникнення суперечностей між правоохоронними органами щодо підслідності статті 191 Кримінального Кодексу України.

3. У Кримінальному процесуальному кодексі України:

а) уточнюється підслідність Бюро економічної безпеки України;

б) закріплені повноваження для здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України;

в) органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виключаються із переліку органів досудового розслідування. Натомість в цей перелік додаються підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Бюро економічної безпеки України буде здійснювати функції не тільки досудового розслідування, але і проводити дізнання. Бюро буде також мати оперативні підрозділи. До речі, заборонять доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України або органів Бюро економічної безпеки України.

Слідчий та прокурор отримають право надавати доручення у кримінальних провадженнях лише оперативним підрозділам того органу, який здійснює у відповідних кримінальних провадженнях досудове розслідування (окрім оперативних підрозділів органів і установ виконання покарань та органів Державної прикордонної служби України).

Раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про адміністративну процедуру, який вона намагається прийняти вже понад двадцять років.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.