Верховна Рада  підтримала багатостраждальний законопроект про адміністративну процедуру

Верховна Рада ухвалила в першому читанні погоджений  Комітетом  з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування  законопроект №  3475 «Про адміністративну процедуру».

Проект Закону «Про адміністративну процедуру» обговорюється в Україні вже понад 20 років і вже декілька разів потрапляв у Верховну Раду. Передостанній раз це було за часів прем’єрства Володимира Гройсмана, коли в Раду внесли законопроект № 9456, але йому не судилося стати законом через відставку тодішнього Уряду.

14 травня 2020 року було внесено вже оновлений законопроект «Про адміністративну процедуру», ініціатором якого є знов таки Кабінет Міністрів України під керівництвом Дениса Шмигаля.

У парламенту є щонайменше дві  причини для його ухвалення:

по-перше. його наявність – одна з ключових вимог ЄС на шляху до євроінтеграції;

по-друге, Євросоюз фінансує проведення реформи державного управління в Україні.

Сам законопроект складається із 9 розділів та 100 статей.

Розділ І «Загальні положення» проекту Закону майже повністю присвячений принципам адміністративної процедури. Зазначені принципи наповнені також конкретними механізмами через права та обов’язки учасників адміністративної процедури.

Суб’єктний склад адміністративного провадження визначений у розділі II проекту Закону. Так, окремі глави визначають статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат, заявник, оскаржувач, особа, проти якої або стосовно якої адміністративним органом ініційовано адміністративне провадження, заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі), їх права та обов’язки.

Крім того, у розділі ІІ запропоновано врегулювати питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначити підстави для їх можливих відводів.

Однією з новацій також є врегулювання в розділі II проекту Закону важливого питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Розділ ІІІ проекту Закону стосується порядку подання та реєстрації заяви, форми заяви та вимог до її змісту, умов залишення заяви без руху/надсилання заяви за належністю, визначення умов, за яких заяви не підлягають розгляду, обов’язків адміністративного органу, положень щодо витребування документів, заслуховування учасників, порядку залучення до участі в адміністративному провадженні адресата та заінтересованих осіб, положень щодо доступу до матеріалів справи, порядку розгляду та вирішення справи, порядку проведення слухання тощо.

Розділом ІV проекту Закону визначаються питання щодо прийняття рішення у справі, форми адміністративного акта, змісту адміністративного акта, набрання чинності адміністративним актом, порядку доведення до відома адміністративного акта, умови нікчемності адміністративного акта тощо.

Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ V проекту Закону. Суб’єктом розгляду скарги за проектом є адміністративний орган вищого рівня, а також комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.

Розділом VI проекту Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.

У розділі VIІ проекту Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.

Розділом VIІІ проекту Закону визначається порядок обчислення строків в адміністративному провадженні та встановлюються строки вирішення (перегляду) справи.

Чого не стосується законопроект

Дія Закону, у разі його прийняття, не буде поширюватися на відносини, що виникають під час:

1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, поради, рекомендації щодо формування державної, регіональної та місцевої політики, а також щодо врегулювання суспільних відносин, удосконалення нормативно-правових актів;

2) кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, виконавчого провадження (крім виконання постанов про накладення на зобов’язану особу грошового стягнення), вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

3) державної служби, дипломатичної та військової служби, проходження служби особами рядового і начальницького складу, служби в органах місцевого самоврядування, проходження служби в поліції, а також іншої публічної служби;

4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

5) оскарження процедур публічних закупівель.

Раніше розповідалося, що в Україні створять Національну соціальну сервісну службу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.