Рада підтримала у першому читанні проект щодо посилення відповідальності за злочини проти журналістів

Верховна Рада схвалила у першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів» (№3633). Автором є представник «Батьківщини» Андрій Кожем’якін. 

Так, законопроєктом пропонується збільшити санкції у статті 171 Кримінального кодексу України, а також викласти в новій редакції частину четверту статті 345¹ Кримінального кодексу України, якою передбачити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, умисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою у вигляді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - карати штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) розглянувши поданий проєкт, висловило такі зауваження та пропозиції.

1. Експерти вказали на необхідність наявності статистики стосовно ефективності, чи неефективності чинних норм.
2. Звернули увагу фахівці, що пропозиція поєднати в одній частині статті Особливої частини КК (ч. 4 ст. 345-1 КК у редакції проєкту) різні за змістом види злочинних угруповань, як «група осіб за попередньою змовою» та «організована група», є нехарактерною для кримінального законодавства. Фахівці переконують, що системний аналіз статей Особливої частини КК свідчить, що законодавець диференціює кримінальну відповідальність, зокрема, залежно від форми співучасті. Так, у переважній більшості складів кримінальних правопорушень, розміщених в Особливій частині КК, у якості кваліфікуючої ознаки виокремлено «вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб», а в якості особливо кваліфікуючої – «вчинення кримінального правопорушення організованою групою».

Експерти пишуть, що позиція законодавця щодо встановлення кримінальної відповідальності за діяння, вчинене за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, у різних частинах відповідної статті Особливої частини КК вочевидь обумовлена різним ступенем суспільної небезпеки таких злочинних угруповань. Конструктивною ознакою організованої групи є її стійкість, що характеризується відносною стабільністю та тривалістю злочинних зв’язків між її учасниками. Таким чином, саме завдяки більш високому рівню внутрішньої організації, що є притаманною для вказаного злочинного угруповання, порівняно з групою осіб за попередньою змовою, організована група традиційно розглядається як одна із найнебезпечніших форм співучасті. А отже, вважають експерти, за кримінальні правопорушення, вчинені організованою групою, кримінальна відповідальність має бути суворішою, аніж за кримінальні правопорушення, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

3. Також вони зауважили, що аналіз кримінальних правопорушень, близьких за своїми ознаками до суспільно небезпечного діяння у вигляді погрози або насильства щодо журналіста свідчить про відсутність у відповідних статтях КК таких кваліфікуючих ознак, як «повторність» та/або «за попередньою змовою групою осіб». А отже, пишуть далі експерти, відповіді буде потребувати питання, у зв’язку з чим, скажімо, повторність при погрозі або насильстві щодо журналіста є ознакою, що обтяжує кримінальну відповідальність, а при погрозі або насильстві щодо захисника чи представника особи ні.

Нагадаємо, напередодні Рада ухвалила закон про оптимізацію роботи ЦНАПів. 

Також ВРУ розглянула законопроект щодо штрафів за неносіння маски у громадських місцях. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.