Визнання висновку експертизи недопустимим доказом: практика ВС

18:56, 5 ноября 2020
Постанову про відібрання біологічних зразків було винесено прокурором, котрий на момент прийняття цього рішення не входив до складу прокурорів.
Визнання висновку експертизи недопустимим доказом: практика ВС

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу 448/1443/17 в якій досліджував питання визнання висновку експертизи недопустимим доказом.

Обставини справи

Органами досудового розслідування особа обвинувачувався у вчиненні закінченого замаху на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за таких обставин.

28 травня 2016 року, він пристроєм для бортування коліс зробив шибку у дверях магазину, підпалив пляшку з сумішшю нафтопродуктів і закинув її в середину магазину, чим спричинив загоряння приміщення магазину та матеріальних цінностей вартістю на загальну суму 694 101 грн, проте не довів свій злочин до кінця, оскільки вказану пожежу було ліквідовано.  

За вироком суду особу визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ст. 194 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв’язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що місцевий суд зазначив у вироку, на яких саме підставах він дійшов висновку про необхідність виправдання особи, з яким погоджується й колегія суддів.

Зокрема, суд першої інстанції допитав обвинуваченого, котрий заперечував винуватість у вчиненні злочину, свідків сторони обвинувачення та встановив, що вони не були очевидцями вчинення кримінального правопорушення, а надані ними показання є лише припущенням про те, що він міг здійснити підпал магазину, дослідив усі надані стороною обвинувачення докази в тому числі й письмові, та дійшов обґрунтованого висновку, що висунуте особі обвинувачення є недоведеним належними, допустимими та достатніми доказами.

ВС зазначив, що доводи прокурора, аналогічні за змістом доводом, викладеним у касаційній скарзі, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який належним чином розглянув їх і визнав неспроможними, а тому відмовив у задоволенні заявлених вимог, навівши обґрунтування прийнятого рішення.

Апеляційний суд у своєму рішенні спростував твердження сторони обвинувачення щодо безпідставності виправдання особи та відповідно до вимог ст. 419 КПК належним чином мотивував своє рішення. Ухвала повною мірою відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Зокрема, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про визнання висновку експертизи недопустимим доказом, враховуючи те, що постанову про відібрання біологічних зразків було винесено прокурором, котрий на момент прийняття цього рішення не входив до складу прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Крім того, відібрання біологічних зразків у особи, на той час свідка, було проведено слідчим одноособово без понятих, без жодної фіксації чи документування, не в добровільному порядку (за відсутності доказів зворотного), без отримання дозволу слідчого судді на примусове відібрання зразків.

ВС зауважив, що за наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність залишити виправдувальний вирок без змін.

Верховний Суд залишив вирок Мостиського районного суду Львівської області та ухвалу Львівського апеляційного суду без зміни.

 Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Инна Коваленко
    Инна Коваленко
    судья Днепровского районного суда Киева
загрузка...