Верховний Суд висловився щодо застосування спеціальної конфіскації

17:38, 17 ноября 2020
Використання автомобіля у вчиненні злочину і його конфіскація за вироком суду: практика ВС
Верховний Суд висловився щодо застосування спеціальної конфіскації
reedr.ru

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу 236/3696/18 та зазначив, що в цілому не виключається можливість застосування спеціальної конфіскації навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, виглядає набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання.

Обставини справи

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, особі визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК особу звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК.

Вирішено питання щодо долі речових доказів у справі, зокрема, ухвалено конфіскувати автомобіль марки «BMW-528I».

Згідно з вироком особу визнано винуватим у тому, що він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на власному автомобілі марки «BMW-528I», приїхав на вулицю, де зупинився біля домоволодіння та через вхідну хвіртку проник на огороджене подвір’я, звідки таємно викрав металеві вироби кухонного та господарчого призначення, які належали особі_2, чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 404,49 грн.

Крім того, в цей же день, пройшов через подвір’я вищевказаного домоволодіння та проник на подвір’я іншого будинку, де намагався через відкрите вікно проникнути у житловий будинок, але був помічений власником домоволодіння, який в приміщенні будинку увімкнув світло і голосно став робити зауваження, повідомляючи, що викличе поліцію. Після чого, бажаючи досягти свого злочинного наміру, не реагуючи на зауваження, проник до приміщень літньої кухні, сараю та курятника, звідки став переносити майно на загатну суму 4909,25 грн, до свого автомобіля. Однак не довів злочин до кінця, з причин що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення злочинами працівниками поліції.

Донецький апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі, касатор, не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення в частині вирішення долі речового доказу, а саме автомобіля марки «BMW-528I» та повернути вказаний автомобіль власнику.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що в цілому не виключається можливість застосування спеціальної конфіскації навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, виглядає набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання. Однак у таких випадках необхідно навести належні аргументи, які обґрунтовують, з урахуванням обставин конкретної справи, що такий захід не порушуватиме наведені вище стандарти ЄСПЛ. При цьому до уваги можуть братися: вартість майна, що підлягає конфіскації, законність чи незаконність його походження; тяжкість і характер вчиненого злочину; наявність, розмір і характер завданої шкоди або шкоди, яка потенційно могла бути завданою злочином; вид і розмір призначеного покарання, тощо.

У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд звернув увагу на те, що особа будучи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив два епізоди злочинів проти власності, які відносяться до категорії тяжких та поєднані з проникненням у сховище та інше приміщення. Крім того, після скоєння крадіжки майна особи_2, та проникнувши на територію домоволодіння особи_3, будучи викритим потерпілим, не реагуючи на його зауваження, не відмовився від свого злочинного умислу, а навпаки, діючи вже відкрито продовжив викрадати майно особи_3, яке, як і майно особи_2, переносив у свій автомобіль. При цьому, протиправні дії були припиненні лише працівниками правоохоронного органу, які застали засудженого на місці вчинення злочину і завдяки цьому викрадене у потерпілих майно було повернуто останнім.

ВС вважає, що за обставин цього кримінального провадження, рішення судів першої і апеляційної інстанцій про конфіскацію автомобіля, є правильним і в даному випадку не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу фундаментальних прав осіб» та не покладає на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга захисника не містить.

Посилання захисника в касаційній скарзі на рішення Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 133/2968/18, в якому суд касаційної інстанції визнав конфіскацію у особи автомобіля не пропорційним втручанням в право особи на мирне володіння майно, гарантоване ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, є необґрунтованим, оскільки обставини цього кримінального провадження є відмінними від тих, що були предметом розгляду касаційного суду у зазначеній справі.

Зокрема, на відміну від цієї справи у справі № 133/2968/18, особу було визнано винуватою у скоєнні одного епізоду незакінченого замаху на вчинення злочину середньої тяжкості, загальна вартість викраденого майна складала 880,71 грн, тоді як особа_1 заволодів майном потерпілих на суму 404,49 грн і 4909,25 грн, відповідно. Відмінними є також і фактичні обставини, зокрема, у справі № 133/2968/18 особа намагалася заволодіти старопридатними матеріалами верхньої будови колії, що числилися на підприємстві як металобрухт, тоді як особа_1 заволодів особистими речами потерпілих, зокрема предметами побутового та господарського призначення.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок Краснолиманського міського суду Донецької області та ухвалу Донецького апеляційного суду - без зміни.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що той факт, що суд не зачитував вголос письмові документи, не є істотним порушенням процесуального закону.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Кунец
    Елена Кунец
    судья Сумского окружного административного суда
  • Юлия Бойченко
    Юлия Бойченко
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Сергей Балац
    Сергей Балац
    судья Хозяйственного суда Киева
загрузка...