Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

19:22, 20 ноября 2020
ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами.
Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, оскільки схиляється до думки, що огляд автомобіля є фактично обшуком.

У касаційній скарзі засуджений, серед іншого, стверджує, що протокол огляду місця події - автомобіля «Ford Taunus» (у ході якого було вилучено зброю), яким суд обґрунтував обвинувальний вирок у частині засудження його за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК, отримано з порушенням вимог статей 234237 КПК, що є підставою, на думку скаржника, для визнання результатів цієї слідчої дії недопустимими доказами.

У цьому провадженні наведені засудженим доводи (є аналогічними за змістом тим, що були ним викладені раніше в касаційній скарзі) перевірялися судом касаційної інстанції при попередньому касаційному розгляді.

Так, у постанові від 20 вересня 2018 року Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Суду зазначив, що доводи засудженого про те, що огляд його автомобіля, під час якого було вилучено зброю, проводився з порушенням вимог статей 234237 КПК, є безпідставними, оскільки огляд його автомобіля «Ford Taunus», який відбувся 27 квітня 2015 року, проводився з метою його огляду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КПК, за добровільною згодою засудженого.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги засудженого щодо недопустимості вказаного протоколу огляду місця події є необґрунтованими, оскільки зазначений доказ отриманий у порядку, встановленому КПК.

З такими мотивами прийнятого рішення погоджується і колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду.

Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, закон допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

За змістом статей 223237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, що проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які перебувають у володінні особи.

Водночас у ч. 1 ст. 233 КПК, яка визначає порядок проникнення до житла та іншого володіння особи, передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.

У винятковому випадку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

Аналіз вищевказаних положень кримінальних процесуальних норм свідчить про те, що право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках:

1) за ухвалою слідчого судді;

2) без постановлення такої ухвали на підставі згоди власника житла чи іншого володіння особи;

3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час огляду місця події слідчим було проведено огляд автомобіля ««Ford Taunus»» на підставі добровільної згоди засудженого , що підтверджується його заявою від 27 квітня 2015 року.

Скарг чи зауважень щодо проведення цієї слідчої дії ні від засудженого, ні від інших учасників не надходило. Апеляційний суд перевірив умови та процесуальні гарантії, які захищають здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди, та порушень кримінального процесуального закону під час огляду автомобіля в ході процесуальної дії, зафіксованої у протоколі огляду місця події від 27 квітня 2015 року, не встановив.

Під час касаційного розгляду встановлено, що існують інші правові позиції щодо застосування норм кримінального процесуального закону, що регулюють проведення огляду іншого володіння особи - транспортного засобу (статті 233234237 КПК).

Так, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Суду у постанові від 12 лютого 2019 року (справа № 159/451/16-к, провадження № 51-1173км18) висловив позицію, що для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди. З огляду на вказані обставини Суд дійшов висновку, що огляд автомобіля підозрюваних не може вважати оглядом місця події, а тому, навіть за умов, що огляд цього автомобіля підпадав під визначення «невідкладного випадку» у значенні ч. 3 ст. 233 КПК, звернення до слідчого судді постфактум відповідно до вимог цього положення було обов`язковим; за відсутності ухвали слідчого судді, отриманої в порядку, передбаченому цим же положенням, результати такого огляду не можуть бути визнані допустимими доказами.

Водночас у постанові від 3 червня 2020 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Суду (справа № 753/4091/16-к, провадження № 51-6549км19) зазначив, що подія, яка була предметом розслідування, відбувалася 14 листопада 2015 року на паркувальному майданчику біля ТЦ «Аркадія» на вул. Дніпровській Набережній, 33 у м. Києві, а саме в автомобілі «Toyota Rav 4»), а тому салон автомобіля «BMW 323» не можна вважати місцем події. 

Крім того, Суд у своєму рішенні вказав, що як видно з протоколу огляду місця події від 14 листопада 2015 року - автомобіля «BMW 323», єдиною метою цієї слідчої дії було відшукання речей, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що цей огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді, при цьому з клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими і не можуть бути використані судом під час прийняття рішення.

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Суду у постанові від 13 травня 2020 року (справа № 591/6423/15-к, провадження № 51-2824км18) дійшов аналогічної позиції. Зокрема, у цьому рішенні Суд встановив, що під час огляду місця події 1 липня 2015 року було проведено фактично обшук автомобіля ВАЗ-111830, який належав виправданому, за його добровільною згодою, та вилучено грошові кошти в сумі 2100 грн. З огляду на наведене, колегія суддів погодилася з висновками місцевого суду про те, що протокол огляду місця події від 1 липня 2015 року є недопустимим доказом, оскільки одразу після проведення огляду автомобіля, під час якого було вилучено грошові кошти, прокурор чи слідчий не звернулися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, чим порушили вимоги ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237 КПК. У той же час, заяву виправданого на огляд автомобіля, як підставу для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді, суд не взяв до уваги, з чим погодилася і колегія суддів.

Раніше КАС визначився, чи має право суддя на доплату за виконання обов’язків голови суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Мартюхина
    Наталья Мартюхина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Сергей Антоник
    Сергей Антоник
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Наталия Литовченко
    Наталия Литовченко
    председатель Сумского апелляционного суда
  • Светлана Штелик
    Светлана Штелик
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда
загрузка...