ВС висловися щодо виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця

Виплата допомоги батькам загиблого (померлого) військовослужбовця не ставиться у залежність від належного виконання ними батьківських обов'язків, а пов'язується з наявністю у них можливості мати та набувати права, засновані на спорідненості з дитиною, відсутністю відмови від отримання одноразової грошової допомоги та з поданням відповідних документів.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 381/3650/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення від права на отримання державної грошової допомоги пов’язаною зі смертю військовослужбовця.

Зазначала, що у період шлюбу у них народився син. 2 квітня 2015 року його було призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлено для проходження військової служби до військової частини. Він помер під час виконання обов’язків військової служби у антитерористичній операції в районі виконання бойових дій за призначенням.

У зв'язку із загибеллю сина вона має статус члена сім'ї загиблого та має право на пільги відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідач з моменту розірвання шлюбу із нею, фактично з 1994 року, спільно з сином не проживав, не був пов'язаний з ним спільним побутом, фактично самоусунувся від його виховання, матеріальної допомоги не надавав.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) їх сина, військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби.

Постановою Вінницького апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання.

Згідно з частиною першою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті (протягом трьох років з виникнення такого права), не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Отже, виплата зазначеної допомоги батькам загиблого (померлого) військовослужбовця не ставиться у залежність від належного виконання ними батьківських обов'язків, а пов'язується з наявністю у них можливості мати та набувати права, засновані на спорідненості з дитиною, відсутністю відмови від отримання одноразової грошової допомоги та з поданням документів, передбачених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

ВС підкреслив, що відповідно до частини шостої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

З огляду на повноваження таких органів державної влади та військового управління і відсутність у них реальної можливості у кожному випадку перевіряти належність виконання батьківських обов'язків набувачами одноразової грошової допомоги обґрунтованою є залежність її виплати від наявності правового статусу батька чи матері, заснованого на спорідненості з дитиною.

Також ВС наголосив, що згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Вказаний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, є вичерпним. З них лише підстава, визначена пунктом «г», пов'язана з поведінкою осіб, які претендують на отримання цієї допомоги як члени сім'ї, батьки або утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Проте з цієї підстави особа не усувається від права на отримання одноразової грошової допомоги, не позбавляється права. Таке право у неї не виникало, а її дії з подання завідомо неправдивих відомостей  для призначення виплати одного завої грошової допомоги були спрямовані на протиправне присвоєння цього права.

ВС зауважив, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що чинне законодавство України не передбачає можливості усунення матері чи батька загиблого військовослужбовця від отримання гарантованої державою одноразової допомоги, а стаття 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про військові пенсії: Верховний Суд висловився щодо індексації при перерахунку пенсій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.