Надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: позиція ВС

10:00, 23 января 2021
Верховний Суд роз’яснив, у якому порядку орган місцевого самоврядування надає згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: позиція ВС

Підготовка і розгляд питання щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки регулюється регламентом відповідної ради, оскільки окремого порядку отримання такої згоди законодавством України не визначено.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства до міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення дій.

Суть спору полягає у тому, що позивач звернувся до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для подальшого одержання такої ділянки у користування. Це клопотання було винесено на розгляд пленарного засідання ради, однак при голосуванні не було отримало необхідної кількості голосів для прийняття позитивного рішення. На думку відповідача, це свідчить про відмову у задоволенні клопотання.

Проте, позивач, вважаючи, що міська рада повинна прийняти одне з двох рішень – про задоволення клопотання або надання мотивованої відмови у його задоволенні, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення з розгляду клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та зобов`язати відповідача прийняти на пленарному засіданні рішення щодо розгляду даного клопотання.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволеною. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен був аргументовано відхилити проект рішення про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки чи повернути його на доопрацювання, чого ним не було зроблено. З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до висновку, що неприйняття відповідачем жодного рішення за клопотанням позивача про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, є протиправним.

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повноваження відповідача щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційним, оскільки в цьому випадку у відповідача є два варіанти поведінки, а саме надати згоду або відмовити у її наданні, при цьому, апеляційний суд зауважив, що в даному випадку відмова у наданні згоди, згідно з Регламентом, може бути висловлена шляхом відхилення проекту рішення про надання згоди.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що міська рада діяла в межах повноважень та порядку, які визначені Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом, а тому протиправної бездіяльності не допустила.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась з такими висновками суду апеляційної інстанції та залишила касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

Суд касаційної інстанції на підставі аналізу положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», дійшов до висновку, що спеціальної процедури розгляду питання про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки законодавством не урегульовано. При цьому з огляду на положення Регламенту відповідної міської ради, суд зазначив, що проекти рішень готуються лише з варіантом позитивного вирішення питання.

У той же час, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради та викладається у формі окремого документу. Натомість, проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову в задоволенні відповідної вимоги, заяви чи клопотання, а такий результат фіксується у протоколі пленарного засідання ради.

Внаслідок того, що проект рішення був відхилений, а в протоколі пленарного засідання зафіксовано, що вищевказане питання розглянуто, однак позитивного рішення не прийнято, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що відповідачем було відмовлено в задоволенні заяви про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки.

Також Верховний Суд звернув увагу, що предметом спору у справі, яка розглядається, є надання згоди власника земельної ділянки на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем, яке регулюється статтею 79-1 Земельного кодексу України та статтею 56 Закону України «Про землеустрій», а тому спірні правовідносини необхідно відрізняти від тих спорів, які виникають з приводу надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування у порядку статті 123 Земельного кодексу України.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого повноваження субʼєкта владних повноважень щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки є дискреційним, оскільки в цьому випадку у відповідача є два варіанти поведінки, а саме – надати згоду або відмовити у її наданні. При цьому, якщо регламентом відповідної ради передбачено, що відмова у наданні згоди може бути висловлена шляхом відхилення проекту рішення про надання такої згоди (ненабрання достатньої кількості голосів), то вважається, що згода органом місцевого самоврядування не надана, що не потребує формування окремого документа та додаткового голосування.

Постанова Верховного Суду від 9 грудня 2020 року у справі № 300/178/20 (адміністративне провадження № К/9901/22579/20).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Компенсація суддівської винагороди за карантин та зарплата апарату судів: що робити
Loading...
загрузка...