Строк оскарження вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ: КАС ВС

25 лютого 2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року у справі № 580/3469/19 (провадження № К/9901/19568/20) за позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Суд касаційної інстанції встановив, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Обставини справи

Було подано позов до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Суть спору полягала в тому, скільки становить строк звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску після використання процедури адміністративного оскарження.

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, установлений Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу. Судові рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновок Верховного Суду

Норми частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є матеріально-правовими, що встановлюють права й обов'язки платників щодо сплати єдиного внеску, недоїмки та штрафів разом із нарахованою пенею. За своїм лексико-стилістичним змістом ці норми сутнісно врегульовують саме та лише альтернативне право платника єдиного внеску на оскарження вимоги в судовому порядку та кореспондуючі повноваження органу доходів і зборів направити до відповідного підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, якщо платник єдиного внеску, зокрема, не сплатив суми недоїмки та штрафів разом із нарахованою пенею та не оскаржив вимогу протягом десяти днів.

Норма статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальною, регулює процесуальний порядок захисту судом порушеного або оскаржуваного суб'єктивного права і створює оптимальні умови для досягнення юридично визначеного результату.

Отже, відповідно до принципу in dubio pro tributario строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Принцип преюдиції правомірності поведінки з найбільш сприятливим для особи тлумаченням відповідної норми права узгоджується з наведеним у статті 5 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування принципом загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.