Депутати наполегливо проштовхують законопроект про збір ДНК українців

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді розглянути в повторному першому читанні законопроект «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. № 4265 від 26.10.2020), яким передбачений відбір біологічного матеріалу людини та державна реєстрація геномної інформації у відповідних базах.

Раніше Рада провалила зазначений законопроект і повернула в комітет.

Проте члени Комітету вважають, що до законопроекту є питання, які необхідно усунути до другого читання.

Пропозиція автора законопроекту Олександр Бакумов полягає в уточненні визначення геномної інформації, звуженні випадків обов’язкової реєстрації ДНК (наприклад, прибрати випадки реєстрації ДНК якщо немає обвинувального вироку суду або залишити її тільки тим, щодо кого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

Олександра Устінова вважає, що не можна відбирати ДНК у людини, яка ще не засуджена, а якій лише тільки висунуто підозру. Також, невідомо скільки це коштуватиме державі.

Юлія Яцик повідомляє, що реєстр ДНК сьогодні існує, але пропозиція полягає в тому, щоб інформацію, яка в ньому міститься, зашифрувати. Якщо не ухвалити закон, то база ДНК залишиться в існуючому вигляді з фактично відкритим доступом.

Відповідно до наявного змісту законопроекту, розміщеного на сайті Верховної Ради, збір ДНК обмежений сферою правоохоронної діяльності, а сама реєстрація може бути як обов’язковою державною, так і добровільною.

У законопроекті визначено що обов’язковій реєстрації підлягає геномна інформація:

1) осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;

2) осіб, які вчинили суспільно-небезпечні діяння проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;

3) осіб, засуджених за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;

4) установлена в біологічному матеріалі, вилученому під час проведення слідчих дій із місць вчинення кримінальних правопорушень, скоєних в умовах неочевидності, або отримана під час досудового розслідування, та не ідентифікована;

5) невпізнаних трупів людей та їх останків, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування;

6) осіб, зниклих безвісти, яка за рішенням суду може бути встановлена шляхом проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) раніше відібраних біологічних зразків або біологічного матеріалу, відібраного з особистих речей особи, зниклої безвісти.

Державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою:

1) профілактики кримінальних правопорушень;

2) установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;

3) розшуку осіб, зниклих безвісти;

4) ідентифікації невпізнаних тіл (останків);

5) ідентифікації особи людини, яка за станом свого здоров’я чи за віком не може повідомити відомості про себе.

Державна реєстрація геномної інформації полягає в поміщенні знеособлених генетичних ознак людини та відомостей про них до Бази даних.

З урахуванням досвіду ідентифікації загиблих в АТО пропонується встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців та за потреби забезпечити подальшу їх ідентифікацію.

Правом на використання геномної інформації наділялися :

1) керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

2) прокурори;

3) слідчі;

4) дізнавачі;

5) уповноважені особи оперативних підрозділів;

6) уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;

7) органи іноземних держав в окремих випадках.

Геномна інформація зберігається в Базі даних протягом 75 років.

Щоправда, фізична особа (її законний представник), генетичні ознаки якої поміщено до Бази даних у порядку добровільної державної реєстрації, зможе в будь-який час подати заяву про вилучення та знищення її геномної інформації з Бази даних.

Навіщо збирати ДНК 

Законопроект розробили для впровадження в систему доказів більш широких сучасних можливостей судових експертиз.

Одним з ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є метод генотипоскопії в біологічній експертизі, або ДНК-аналіз, тобто дослідження мікрослідів на клітинному рівні з метою вирішення питання, чи належить виявлений матеріал конкретній особі, що є надзвичайно важливим у розслідування цілого ряду злочинів.

Найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні з веденням автоматизованої бази даних ДНК (Дезоксирибонуклеїнова кислота).

Без зазначеної бази молекулярно-генетична експертиза не дає змогу порівняти між собою ДНК-профілі слідів, залишених на місці події, з ДНК-профілями встановлених осіб, зразки яких було надано для експертизи.

Сьогодні питання створення та функціонування бази даних геномної інформації людини врегульовано лише одним нормативно-правовим актом, а саме наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 вересня 2009 року № 390 «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за № 963/16979.

Визначені в цьому наказі джерела формування обліку генетичних ознак не дають змоги ефективно використовувати інструмент бази даних для розкриття злочинів, вирішувати завдання ідентифікації безвісти зниклих осіб тощо. Розширення меж категорій джерел формування обліку генетичних ознак, визначених цим наказом, відповідно до статті 32 Конституції України потребує врегулювання питання ведення баз даних ДНК на рівні закону.

Раніше розповідалося, які проблеми створює переведення годинників у судовій практиці та роботі технічних приладів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.