Чи запрацювало насправді Бюро економічної безпеки: підсумки року

Верховна Рада 28.01.2021 ухвалила Закон «Про Бюро економічної безпеки України». Згідно з цим законом в Україні створювався новий орган, який повинен був замінити ліквідовану податкову міліцію, а також перебрати на себе частину функцій від СБУ, яка стосувалася економіки.

Тобто, новостворений орган був покликаний боротися зі злочинцями у сфері економіки, у тому числі проводити оперативну роботу, яку раніше виконувала спецслужба.  Передбачалося, що замість силової функції він зосередить зусилля на аналітиці.

Безпосередньо рішення про створення Бюро економічної безпеки навесні ухвалив Кабінет Міністрів України.

«Створити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів», - йдеться в постанові Кабміну від 12.05.2021 року.

Первісно  запустити Бюро планували  25 вересня 2021 року, проте цей термін був перенесений згідно із Законом «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» щодо виконання банками функцій агентів валютного нагляду», який Верховна Рада ухвалила 22 вересня.

Дедлайн для початку роботи Бюро економічної безпеки був остаточно визначений датою 25.11.2021 року.

Після рішення Кабміну про створення БЕБ був оголошений конкурс на обрання директора БЕБ. Багато питань у суспільства почало виникати вже на стадії формування конкурсної комісії, яку очолив Тимофій Милованов.

По-перше, своїх представників  в комісію у незрозумілий спосіб обирав парламент. Частину з них депутати навіть не побачили в обличчя та не отримали можливість поставити їм запитання. А окремих кандидатів «провалила» Верховна Рада вже в сесійній залі під час голосування. Тож комісія працювала не в повному складі, хоч і була повноважною.

По-друге, виник скандал із недопуском до конкурсних процедур одного із претендентів на посаду директора Бюро -  ексміністра фінансів та екссекретаря РНБО Олександра Данилюка.

Врешті-решт конкурсна комісія знайшла в собі сили обрати директором БЕБ податківця зі стажем Вадима Мельника.

Останній запам’ятався журналістам своєю декларацією (коли заявив «вибачте, що не жебрак») та відмовою позбавитися в роботі Бюро практики застосування «масок-шоу». Останнє пояснювалося необхідністю забезпечити безпеку роботи працівників Бюро економічної безпеки.

Постановою від 6 жовтня 2021 р. № 1068 «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» Кабінет Міністрів вніс зміни до Постанови від 5 квітня 2014 р. № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» і затвердив граничну чисельність працівників апарату та  територіальних органів БЕБ в кількості 4 000 осіб. 700 осіб буде працювати в Центральному апараті, 3300 - в територіальних органах.

Цією ж постановою  було затверджено Положення про Бюро економічної безпеки України.

Крім того, безпосередньо центральний апарат Бюро економічної безпеки України отримав 3 автомобілі, а ще 46 автомобілів призначаються для територіальних управлінь.

Заробітна плата осіб, що перебувають на адміністративних посадах у Бюро, була визначена в розмірі понад 25 тис. грн, тоді як аналітиків і детективів - від 42 тис. грн до 60-65 тис. грн на місяць.

Структуру центрального апарату БЕБ Кабмін затвердив у другій половині жовтня.

У листопаді новообраний директор БЕБ Вадим Мельник «ударними темпами» провів конкурс на обрання посадових осіб: держслужбовців, аналітиків та детективів.

Про перший конкурс стало відомо 23 жовтня 2021 року. Бюро шукало кандидатів на зайняття 30 вакантних посад державної служби категорії «В»: юристів, бухгалтерів, кадровиків, діловодів, спеціалістів сектору внутрішнього аудиту та відділу господарського забезпечення. А також спеціалістів відділів запобігання та виявлення корупції, відділу режиму та секретного діловодства Режимно-секретного управління, відділу спеціального зв’язку, технічного та криптографічного захисту інформації.

Комісія працювала в авральному режимі, проводячи по 100 співбесід на день.

У самому Бюро повідомляли, що протягом п'яти днів у період з 10 по 14 листопада було проведено співбесіди з 373 претендентами на посади державної служби категорії «В». 127 запрошених не з'явилися на співбесіду з представниками Конкурсної комісії. Що становило 74,6 % явки та 25,4 % відсутніх відповідно.

Станом на 15 листопада серед претендентів на 76 посад гласних штатних працівників зі спеціальним званням до подальших етапів відбору було допущено 392 кандидати.  

 Про те, як проходив конкурс, «Судово-юридична газета» навіть знімала спеціальний репортаж.

На кінець року, за даними офіційного сайту БЕБ за період  23.08.2021-24.11.2021  в центральний апарат Бюро були працевлаштовані 214 осіб. За період 25.11.2021- 28.12.2021 на роботу була прийнята ще 21 особа із 700 необхідних за штатним розкладом. Чотири особи  було звільнено.

Навіть тих працівників, які пройшли конкурс, тривалий час не було де розмістити, оскільки БЕБ певний час залишалося без приміщення.

Аж допоки нарешті Уряд не передав новоствореному органу колишнє приміщення  ліквідованої ДФС.

На цьому справа і завершилася. Більше ніяких конкурсів Бюро не оголошувало та не проводило.

Одночасно активісти цікавилися такими питаннями:

• чи зареєстрований в Мін’юсті хоч один документ, виданий Бюро економічної безпеки;
• коли сформують остаточно штат центрального апарату Бюро;
• чому не приведена до вимог КПК організаційна структура БЕБ;
• чому відсутні відомості про затвердження Кабміном Положення про порядок проходження служби в БЕБ.

Директор Бюро Вадим Мельник у ході засідання комітету з питань правоохоронної діяльності з приводу готовності до запуску Бюро економічної діяльності переконував депутатів, що інструкції щодо взаємодії з детективами та положення про роботу підрозділів у стадії розробки та пообіцяв їх оприлюднити протягом тижня-двох на офіційному сайті БЕБ. Пройшло вже більше місяця, а суспільство так і не побачило цих документів.

Незважаючи на це, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Бюро економічної безпеки про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Про це зазначено в Розпорядженні Кабміну від 24 листопада 2021 р. № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки».

Крім того, 17.11.2021 Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому Закон «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Без цього закону Бюро економічної безпеки України не могло б розпочати свою роботу, оскільки саме ним визначається, що БЕБ повинно розслідувати.

Детективи Бюро економічної безпеки України будуть здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених такими статтями Кримінального кодексу України:

- стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів;

- стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення;

- стаття 203-2. Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей;

- стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;

- стаття 205-1. Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців;

- стаття 206. Протидія законній господарській діяльності;

- стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- стаття 218-1. Доведення банку до неплатоспроможності;

- стаття 219. Доведення до банкрутства;

- стаття 220-1. Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;

- стаття 220-2. Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;

- стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами;

- стаття 222-1. Маніпулювання на організованих ринках;

- стаття 223-1. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів;

- стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених цінних паперів (крім державних цінних паперів);

- стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;

- стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;

- стаття 232. Розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

- стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації;

- стаття 232-2. Приховування інформації про діяльність емітента;

- стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна.

Одночасно БЕБ буде розслідувати злочини, передбачені такими нормами Кримінального кодексу України (у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України):

- статтею 191. (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування);

- статтею 206-2. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації;

- статтею 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням;

- статтею 211. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону;

- статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови, якщо розмір предмета таких кримінальних правопорушень або завданої ними шкоди становить від п’ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та їх вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.

Окремої уваги заслуговує історія з територіальними управліннями Бюро.

На засіданні 03.11.2021 року Кабінет Міністрів України створив  територіальні органи Бюро економічної безпеки.  Вони утворені як юридичні особи публічного права.

Всього в  Україні створили 23 територіальних управління БЕБ :

1. Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області.
2. Територіальне управління БЕБ у Волинській області.
3. Територіальне управління БЕБ у Дніпропетровській області.
4. Територіальне управління БЕБ у Донецькій та Луганській областях.
5. Територіальне управління БЕБ у Житомирській області.
6. Територіальне управління БЕБ у Закарпатській області.
7. Територіальне управління БЕБ у Запорізькій області.
8. Територіальне управління БЕБ в Івано-Франківській області.
9. Територіальне управління БЕБ у м. Києві та Київській області.
10. Територіальне управління БЕБ у Кіровоградській області.
11. Територіальне управління БЕБ у Львівській області.
12. Територіальне управління БЕБ у Миколаївській області.
13. Територіальне управління БЕБ в Одеській області.
14. Територіальне управління БЕБ у Полтавській області.
15. Територіальне управління БЕБ у Рівненській області.
16. Територіальне управління БЕБ у Сумській області.
17. Територіальне управління БЕБ у Тернопільській області.
18. Територіальне управління БЕБ у Харківській області.
19. Територіальне управління БЕБ у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
20. Територіальне управління БЕБ у Хмельницькій області.
21. Територіальне управління БЕБ у Черкаській області.
22. Територіальне управління БЕБ у Чернівецькій області.
23. Територіальне управління БЕБ у Чернігівській області.

Планувалося, що у листопаді стартує конкурс на керівників територіальних управлінь, з тим розрахунком, щоб до кінця року їх обрати.

З перших чисел січня новообрані керівники повинні були б розпочати вже свої конкурси територіальних управлінь.

Наприкінці лютого кількість працівників БЕБ мала б досягти 1600-1800 осіб.  У Бюро заявляли, що на їх заробітну плату потрібно фінансування не менше ніж мільярд гривень.

Але сталося не так, як гадалося.

Конкурс на обрання очільників теруправлінь, попри обіцянки Вадима Мельника провести його до кінця 2021 року, навіть не був оголошений. Тому розпочати роботу вони не можуть. До чого це призвело, розповідаємо нижче.

Очікувалося, що перші кримінальні провадження передадуть в БЕБ в кількості 1500-2000. 

Проте, як показала практика, досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які підслідні БЕБ, проводять і слідчі підрозділи поліції, і СБУ.

В Ухвалі по справі № 483/807/21 Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області констатував таке.

«Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021р. № 1135 «Про утворення територіальних органів Бюро економічної безпеки» передбачено утворення як юридичних осіб публічного права 23 територіальних органів Бюро економічної безпеки, які фактично ще не розпочали роботу. При цьому центральний апарат Бюро економічної безпеки сформовано лише на 30% від його граничної кадрової чисельності, що у сукупності із навантаженням на його детективів, яке становить на кожного детектива понад 2 складні кримінальні провадження по декілька епізодів кожне, із значним обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для здійснення розслідування, а також територіальною віддаленістю від місця вчинення кримінальних правопорушень не дає цьому органу змогу здійснити належне досудове розслідування згаданого кримінального провадження».

Вказане призвело до того, що постановою заступника Генерального прокурора проведення досудового розслідування цього кримінального провадження доручено Відділенню поліції № 7 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Аналогічна ситуація склалася у справі № 757/67515/21-к. Досудове розслідування у кримінальному провадженні про ухилення від оподаткування доручено СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві.

У Тернополі поліція проводить досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України (справа № 607/23488/21).

Постановою виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 212 КК України, доручено слідчому відділу УСБУ в Одеській області (справа № 522/21698/19).

Аналогічні історії мають місце і в інших регіонах.

Вищий антикорупційний суд розцінює зміни в законодавстві як зміну правил підсудності і направляє справи, розгляд яких по суті розпочатий, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності (справа № 991/3620/21).

У справі № 361/10739/21 слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області роз’яснив поліцейському, який виявив функціонування підпільного грального бізнесу, що на даний час в Україні вже здійснює свої повноваження Бюро економічної безпеки України і що йому треба звернутися до прокурора для визначення підслідності.

У справі  №265/10307/21 заявники звернулися до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Але суд повернув заявникам клопотання для подачі до належного суду з дотримання правил підсудності.

При цьому суд керувався таким.

Клопотання про скасування арешту надійшло до суду 13 грудня 2021 року, тобто після припинення повноважень слідчих підрозділів органів ДФС України на здійснення досудового розслідування.

Територіальні відділи Бюро економічної безпеки України, в повноваження яких входить здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, не розпочали свою діяльність, їх юридична адреса не визначена.

По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя, - це підсудність.

З урахуванням викладеного, суддя, слідчий суддя повинен перевіряти підсудність будь-якого провадження незалежно від його категорії.

Системний аналіз  норм КПК України однозначно вказує на те, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема клопотання про скасування арешту майна, повинні розглядатись слідчими суддями місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходяться слідчі підрозділи відповідних правоохоронних органів.

Фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування на сьогоднішній час не визначено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання не підсудне слідчому судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Вказані обставини перешкоджають розгляду клопотання по суті, а тому слідчий суддя вважає необхідним клопотання про скасування арешту майна повернути заявникам, оскільки воно подано без додержання вимог правил підсудності.

Раніше Мін’юст виявив проблеми у порядку розслідування кримінальних проступків і запропонував  внести зміни в КПК.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.