Руслан Стефанчук: «З кінця 2021 року ми перевіряли наявність засобів захисту для народних депутатів, пропрацьовували альтернативні варіанти ведення пленарних засідань»

10:07, 17 мая 2022
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів, як починалася підготовка парламенту України до можливої війни.
Руслан Стефанчук: «З кінця 2021 року ми перевіряли наявність засобів захисту для народних депутатів, пропрацьовували альтернативні варіанти ведення пленарних засідань»
Джерело фото: ukrinform.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю Укрінформу розповів, як Верховна Рада готувалася до війни.

«Приблизно з кінця 2021 року ми почали перевіряти мобілізаційну підготовку у Верховній Раді, тобто, як у нас забезпечені питання з логістикою, зв’язком, можливостями спілкування між депутатськими групами і фракціями для того, щоб забезпечити їх присутність на роботі, у тому числі в альтернативних приміщеннях, а не безпосередньо в будівлі парламенту.

Окрім цього, ми перевіряли наявність засобів захисту для народних депутатів, пропрацьовували альтернативні варіанти і способи ведення пленарних засідань.

Тобто всі питання, пов’язані з можливими змінами в традиційній роботі Верховної Ради, ми почали вирішувати десь із кінця минулого року. Проте, скажімо так, з реальністю зіштовхнулися вже 24-го лютого», - зауважив він.

Нагадаємо, раніше Руслан Стефанчук розповідав, що фінансування особистого захисту народних депутатів, починаючи від бронежилета, каски, робилося за залишковим принципом.

Також, за його словами, у разі знищення будівлі парламенту було б дві точки в Україні, де народні депутати могли б зібратися на засідання.

«У нас також були пропрацьовані різні маршрути до цих точок.

На випадок, якби не було можливості виїхати з Києва, ми мали дві альтернативні точки у столиці, де можна було зібратися та ухвалювати рішення, необхідні українському народові.

Загалом ми пропрацювали дві позиції в Києві та дві в інших регіонах України. Географічно я не можу повідомити, де вони знаходяться, але така робота, безумовно, була проведена», - підкреслив він.

«Голосування в цих точках, як і в будь-яких інших, що знаходяться за межами вулиці Грушевського, 5, можливе лише одним способом – руками. Відповідно у нас були підготовлені всі необхідні документи, всі необхідні заготовки протоколів, щоб ми могли здійснювати голосування руками. Для цього у нас працювала б лічильна комісія. Окрім того, були заготовлені декілька наборів оргтехніки, які мали б супроводжувати Верховну Раду в цьому процесі. Усе необхідне підготували», - додав Руслан Стефанчук.

Також він зазначив, що під час спілкування з колегами-спікерами парламентів багатьох країн були пропозиції від них забезпечити його перебування в певній країні в разі необхідності. «Але ми всі разом ухвалили рішення, що залишатимемося в Україні, тому що тут наш дім, український народ. Ми повинні бути тут», - підкреслив він.

Разом з тим, Руслан Стефанчук вважає «великою помилкою те, що не запровадили механізм онлайн-голосування на початку пандемії COVID-19».

«Тоді мною одним із перших у світі був запропонований формат голосування онлайн. Він не передбачав нічого нового. Це було б голосування щодо найбільш складних питань, яке відбувалося б руками, але в режимі онлайн. Однак наші політичні супротивники виступили категорично проти, тому таке рішення не було ухвалено. Я вважаю, що це була недалекоглядна позиція з їх боку. Нинішня ситуація наочно це демонструє.

Зараз ми збираємося в парламенті, голосуємо закони, але я досі вважаю, що має бути запобіжник у вигляді онлайн-голосування на випадок будь-яких зазіхань на єдиний законодавчий орган, який не може бути замінений нічим. Я думаю, що з часом ми повернемося до розгляду цієї пропозиції», - додав він.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый