БП ВС определила, при каких условиях неявка адвоката истца приводит к оставлению искового заявления без рассмотрения

Инициировав судебное разбирательство дела, истец прежде всего должен активно использовать определенные законом процессуальные права, осуществлять их с целью, с которой такие права предоставлены. Об этом заявила Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 6 апреля 2023 года по делу 9901/345/21, где представитель истца не явился в судебное заседание дважды, не сообщив о причинах неявки, из-за чего Кассационный админсуд исковое заявление оставил без рассмотрения.

Обставини справи

31 серпня 2021 року адвокат від імені позивача звернувся до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента Володимира Зеленського від 21 травня 2021 року № 203/2021 про рішення РНБО щодо санкцій.

КАС ВС ухвалою від 7 лютого 2023 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 4 ч. 1 статті 240 КАСУ. Таке рішення КАС ВС було обґрунтовано неприбуттям представника позивача в судове засідання повторно, неповідомленням позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.

Не погодившись із цим судовим рішенням, адвокат від імені позивача подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу. Посилається на наявність поважних причин неявки в судове засідання, зокрема неналежне повідомлення судом про призначення справи до розгляду.

Так, представник позивача зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі було проведено 7 судових засідань, з яких представники позивача – адвокати адвокатського об`єднання, брали безпосередню участь в судових засіданнях, а також добросовісно користувалися належними їм процесуальними правами і неухильно виконували процесуальні обов`язки.

Також автор апеляційної скарги зазначив, адвокат, який подавав позов до КАС ВС, перебуває на військовій службі та не має можливості здійснювати свою адвокатську діяльність та представляти інтереси позивача.

Представництво здійснювалося безпосередньо адвокатом, який подав до ВП ВС апеляційну скаргу та його колегою.

Позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду вирішила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано статтею 129 КАС, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Приписи статті 131 КАС встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

З матеріалів справи убачається, що судові повістки направлені позивачу, представнику позивача – адвокату (який наразі перебуває на військовій службі – прим. ред.) на адреси, зазначені в позовній заяві.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістка про виклик у судове засідання, зокрема, на 1 лютого, 15 березня, 9 серпня, 13 вересня, 18 жовтня, 8 листопада 2022 року, 24 січня та 7 лютого 2023 року отримані позивачем та представником позивача – адвокатом.

Поштовий конверт з повісткою про виклик у судове засідання на 24 січня 2023 року, скерований позивачу, повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація від позивача про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його позову, до суду не надходила.

Також процесуальні документи суду надсилались на адресу представника позивача, зазначену в позовній заяві.

Розгляд справи призначено на 7 лютого 2023 року.

Електронний примірник повістки про виклик у судове засідання на 7 лютого 2023 року отримано представником позивача 25 січня 2023 року, що підтверджується повідомленням отримувача.

У цій справі позивач, представник позивача не з`явились у судове засідання 24 січня та 7 лютого 2023 року, про причини неявки суд не повідомили, заява про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходила.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що суд першої інстанції вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами КАС процесуальних засобів щодо належного повідомлення.

Як вважає ВП ВС, суд слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, і це підтверджується матеріалами справи, позивач, представник позивача не з`явились у судове засідання 24 січня та 7 лютого 2023 року, про причини неявки суд не повідомили. До суду від позивача, представника позивача не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), не надходили й заяви про поважність причин, з яких представник не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 24 січня та 7 лютого 2023 року, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за їх відсутності, також не надіслано.

Суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та щодо наслідків повторної неявки в судове засідання позивача та його представника, дійшов висновку, що їх відсутність перешкоджає розгляду справи, при цьому врахував також заперечення представника відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, ВП ВС ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 лютого 2023 року залишила без змін.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.