Полномочия адвоката на предоставление процессуального документа в суд подтверждает копия свидетельства о праве занятия адвокатской деятельностью и договора с обвиняемым о предоставлении правовой помощи.
При предоставлении этих документов подавать дополнительно ордер не требуется, поскольку ордер и договор являются документами, в равной степени удостоверяющими существование договорных отношений между адвокатом и его клиентом.
Об этом заявил Кассационный уголовный суд по делу №752/11464/16-к.
Обставини справи
Вироком районного суду особу засуджено за ч. 1 ст. 286 КК. Захисник оскаржив зазначений вирок в апеляційному порядку. Апеляційний суд повернув заявнику його апеляційну скаргу в зв`язку з тим, що вона подана особою, яка не має право на апеляційне оскарження.
На обґрунтування свого висновку, суддя-доповідач послався на те, що захисник на підтвердження своїх повноважень надав лише копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та договору з обвинуваченим про надання правової допомоги, але не надав ордер.
У касаційній скарзі захисник просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважав, що правова позиція апеляційного суду суперечить змісту статті 50 КПК та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінка Верховного Суду
Верховний Суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що захисник на підтвердження своїх повноважень надав копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та договору з обвинуваченим про надання правової допомоги.
Суть питання, яке порушене перед касаційним судом у цій справі, зводиться до правильності тлумачення апеляційним судом пункту 2 частини першої статті50КПК, яка передбачає:
«1.Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до позиції апеляційного суду, словосполучення «ордером, договором із захисником» означає «ордером та договором із захисником», і,таким чином, тільки наявність цих двох документів може підтвердити повноваження захисника.
Верховний Суд не може погодитися з таким тлумаченням цього положення.
В цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».
Така синтаксична конструкція часто використовується в законодавстві. Наприклад:
«Експертом … є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями… (стаття 69 КПК).
«Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України» (стаття 6 КК).
«Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (стаття 49 ГК).
В усіх цих випадках вживання «або» для з`єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перелічує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов.
Суд не бачить підстав при тлумаченні пункту 2 частини першої статті 50 КПК відступати від звичайного значення, яке надається цій синтаксичній конструкції законодавцем.
Крім того, на користь того, що умови підтвердження повноважень захисника, зазначені у пункті 2 частини першої статті 50 КПК, застосовуються альтернативно, свідчать й інші положення законодавства.
Ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 50 КПК «встановлення будь-яких додаткових … умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». Всупереч цьому положенню, апеляційний суд, вимагаючи на додаток до договору надати також ордер, встановив такі додаткові умови.
Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального закону в значенні частини першої статті 412 КПК, а скарга захисника поверненню до суду апеляційної інстанції для вирішення питань, передбачених статтями 398 та 399 КПК.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.