Использование заведомо подложного документа может быть произведено путем его предъявления или представления.
При предъявлении документа субъект, выдавая подлог за настоящий документ, знакомит с его содержанием других лиц. В этом случае такой документ остается во владении виновного.
Представление заведомо подложного документа предполагает, что определенный круг лиц знакомится с его содержанием, но этот документ не остается у виновного, а передается уполномоченным лицам для удостоверения тех или иных фактов.
Использование заведомо подложного документа является законченным уголовным правонарушением с момента, когда документ предъявлен или представлен виновным независимо от того, удалось ли ему достичь поставленных целей. Об этом указал Кассационный уголовный суд Верховного Суда в постановлении от 24.09.2024 года по делу №708/809/20.
Обставини справи
Обвинувачена, використовуючи завідомо підроблений документ – диплом за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», влаштувалася на посаду головного державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції області, а надалі була призначена на посаду начальника зазначеного відділу державної виконавчої служби.
Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 4 ст. 358 КК. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив особу від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Апеляційний суд скасував цей вирок та закрив провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що доказами сторони обвинувачення доведено використання особою під час працевлаштування документа (диплому про вищу освіту), в якому зазначено неправдиву інформацію, про що свідчать копії документів з її особової справи, листи та інформація з ДП «Інфоресурс».
Позиція Верховного Суду
ККС залишив без змін ухвалу апеляційного суду. ККС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в цій справі наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для доведеності поза розумним сумнівом вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК, – використання завідомо підробленого документу.
Використання завідомо підробленого документа може бути вчинене одним із двох способів:
1) пред'явлення документа,
2) подання документа.
При пред’явленні документа суб’єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. У цьому випадку такий документ залишається у володінні винного.
Подання завідомо підробленого документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється з його змістом, але цей документ не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів. Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
Надаючи оцінку письмовим доказам сторони обвинувачення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони свідчать лише про те, що обвинувачена не навчалась у закладі освіти та працювала на відповідних посадах районного відділу державної виконавчої служби.
Так, в матеріалах справи відсутні докази написання особою заяви про працевлаштування до районного відділу державної виконавчої служби, до якої вона надала підроблений документ – диплом.
Така заява в матеріалах справи відсутня, як відсутній сам диплом, місцеперебування якого стороною обвинувачення не встановлено.
При цьому, оцінюючи наявну в справі його ксерокопію, апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що вона завірена посадовою особою при невстановлених обставинах.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.