Укладання додаткової угоди до договору купівлі-продажу газу: роз’яснення ВС

У справі № 910/18478/17 приватне акціонерне товариство звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про визнання укладеною додаткової угоди до договору купівлі-продажу природного газу стверджуючи, що відповідач безпідставно відхилив його пропозицію про укладення додаткової угоди, передає прес-служба ВС.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у позові відмовлено.

Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила наступне.

Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме – прямого законодавчого обов’язку відповідача щодо укладення договору.

Діяльність відповідача як постачальника природного газу із спеціальними обов'язками для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, до 01.04.2017 була визначена постановою КМУ від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)».

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом - Постановою № 758 відповідач наділений спеціальними обов'язками з постачання природного газу в розумінні статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» лише певній категорії споживачів і саме щодо такої категорії (побутові споживачі, релігійні організації, бюджетні установи) не має права відмовити позивачу в укладенні договору постачання природного газу. Для всіх інших категорій споживачів, що не підпадали під дію зазначеної Постанови, запроваджено ринкові механізми співпраці з постачальниками природного газу.

Проте предметом позовних вимог у цій справі є спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу природного газу щодо постачання природного газу у 2016 році для власних потреб позивача (категорії ПР), що не охоплюється дією Постанови № 758.

Отже, прямий законодавчо встановлений обов'язок для відповідача з укладення такої додаткової угоди відсутній. Відтак її укладення повинно відбуватися на загальних підставах, з урахуванням принципу свободи договору, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Детальніше зі справою можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду визначила підсудність справ про затримання та обшук особи прикордонниками.