ВРП звільнила з посади суддю Києво-Святошинського райсуду

Вища рада правосуддя 10 січня 2019 року розглянула питання про звільнення Усатова Дмитра Дмитровича з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 липня 2018 року № 2247/3дп/15-18.

Доповідач — член Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич повідомив, що рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 липня 2018 року № 2247/3дп/15-18 суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.

Дисциплінарна справа стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. була відкрита Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за власною ініціативою під час розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргами публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», поданими адвокатами Олександром Ткачуком та Артемом Тараненком.

Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, між ПАТ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Проект-А» тривалий час існував спір щодо прав на комплекс нерухомого майна, розташованого у місті Києві по вул. Амосова Миколи, 12.

При цьому у жовтні — листопаді 2015 року різними позивачами було ініційовано кілька судових позовів до ТОВ «Проект-А» до різних судів. У всіх справах було застосовано заходи забезпечення позову, які передбачали, зокрема, заборону внесення будь-яких змін у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно спірних об’єктів нерухомого майна. У жодній зі справ за результатами розгляду не було ухвалено рішення по суті (всі позови залишені без розгляду через повторну неявку позивача без поважних причин), що у сукупності з іншими обставинами вказує на те, що сторонами було лише створено видимість існування спорів, а справжньою метою звернення до суду було саме вжиття заходів забезпечення позову, які були покликані утруднити відновлення та реалізацію прав ПАТ «Укрсоцбанк» на спірні об’єкти нерухомості.

Зокрема, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року (суддя Усатов Д.Д.) відкрито провадження у справі за позовом Особи 1 до Особи 2, ТОВ «Проект-А» про стягнення заборгованості. Провадження у справі відкрите без виконання вимог статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (до отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача — фізичної особи при тому, що відповідач — юридична особа перебував поза межами територіальної юрисдикції суду).

Того самого дня, 13 жовтня 2015 року, суддя Усатов Д.Д. виніс ухвалу щодо задоволення заяви про забезпечення позову, якою, зокрема, передбачено накласти арешт на будівлю адміністративно-побутового комплексу (літера С) площею 18405 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, буд. 12, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-А», а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна. Визначено, що ухвала підлягала негайному виконанню.

Аналогічну справу суддя Усатов Д.Д. розглянув 29 квітня 2016 року за позовом Особи 3 до Особи 4, ТОВ «Проект-А» про стягнення заборгованості. Суддя Усатов Д.Д.  задовольнив заяву про забезпечення позову та наклав арешт на низку нежитлових приміщень, розташованих у місті Києві на вул. Амосова Миколи, буд. 12.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що про наявність умислу судді Усатова Д.Д., спрямованого на порушення права власності на відповідне майно, свідчить явна неспівмірність застосованого засобу забезпечення позову як щодо способу забезпечення позову (у тому числі шляхом заборони дій стосовно передачі майна у користування), так і щодо неспівмірності заявлених позовних вимог з вартістю об’єкта нерухомості.

З огляду на системний характер дій судді Усатова Д.Д. щодо порушення основоположних прав людини, очевидний характер порушень, допущених суддею Усатовим Д.Д., які свідчать, що суддею необ’єктивно та несправедливо, всупереч присязі судді здійснено правосуддя, а також на наслідки, які настали за результатами вчинених діянь, як для власника майна, так і для авторитету правосуддя в цілому, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідатиме вимогам статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Зазначене рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оскаржено суддею Усатовим Д.Д. до Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду скарги рішенням Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2018 року № 3965/0/15-18 рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 липня 2018 року № 2247/3дп/15-18 про притягнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.

20 грудня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Усатова Дмитра Дмитровича з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку та про звільнення за власним бажанням.

Крім того, ВРП розглянула матеріали щодо внесення Президентові України подання про призначення трьох суддів.