В Одеській області обговорили вимоги антикорупційного законодавства щодо суддів

Член Вищої ради правосуддя Ігор Артеменко взяв участь у роботі семінару для голів судів Одеської області на тему «Роль голови суду у забезпеченні дотримання вимог антикорупційного законодавства».

Під час семінару обговорювалися вимоги українського антикорупційного законодавства щодо суддів, а також щодо працівників апарату суду та помічників суддів; роль голови суду у запобіганні та протидії корупції на прикладі України та Канади; здійснено аналіз Висновку №21 Консультативної ради європейських суддів «Запобігання корупції серед суддів» та презентовано досвід Канади у сфері запобігання корупції.

Зокрема, член ВРП Ігор Артеменко нагадав, що відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Варто відзначити, що відповідно до положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами дисциплінарної відповідальності судді, зокрема, є: неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку; допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

Артеменко наголосив на особливостях попередньої перевірки дисциплінарних скарг щодо дисциплінарних проступків. Зокрема, розповів про повноваження члена Дисциплінарної палати — доповідача, який здійснює попередню перевірку дисциплінарної скарги. Також він зазначив, що підтвердження законності джерела походження майна належить до компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Перевірка декларацій не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, а є виключно повноваженням НАЗК. За відсутності відповідного висновку ВРП відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження. Така позиція є незмінною та загальною щодо всіх звернень, що надходять до Вищої ради правосуддя», — підкреслив Ігор Артеменко.

Він також навів статистичну інформацію щодо рішень, прийнятих Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя у 2018–2019 роках.

Так, з підстав недотримання вимог частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» протягом зазначеного періоду відкрито 89 справ, 80 з яких — з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. За результатами розгляду дисциплінарних справ 6 суддів притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Також доповідач нагадав, що відповідно до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема суддям, забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Статтею 114 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя звільняється з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

Артеменко розповів, що протягом 2018 року до ВРП надійшло 34 справи щодо несумісності, протягом 2019 року — 26 таких справ.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ВП ВС щодо того, за що суддю не можуть притягнути до відповідальності.