У ВС обговорили застосування практики суду ЄС у правовому порядку України

24 січня в рамках співпраці між Верховним Судом і Проектом ЄС «Право-Justise» у КГС ВС відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Застосування практики Суду ЄС у правовому порядку України». Про це інформує прес-служба КГС ВС в Facebook.

У заході взяли участь суддя Загального суду ЄС Віргіліус Валанчус, суддя Вищого земельного суду м. Франкфурт-на-Майні д-р Уте Мокель, ключовий міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justise» Анна Адамська-Голлант, провідні вітчизняні фахівці у галузі права ЄС, судді та працівники апарату Верховного Суду, місцевих і апеляційних судів.

Конференція мала дві секції: «Особливості імплементації права ЄС у правовій системі його держав-членів та третіх країн, особливості правозастосування» та «Угода про асоціацію між Україною та ЄС та acquis у судовій практиці України». Модераторами виступили екс-директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, керівниця практики з права ЄС, юридична радниця ЮФ Ольга Стефанишина та к.ю.н., керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли.

У вітальному слові заступник Голови Верховного Суду, голова КГС Касаційний господарський суд Богдан Львов нагадав, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році було втіленням національних прагнень нашого суспільства та свідченням обрання проєвропейського вектора розвитку держави: «Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а також Порядок денний асоціації між Україною та ЄС сприяють подальшій економічній інтеграції України до ЄС шляхом започаткування всебічного і практичного співробітництва між сторонами. Реалізація цієї Угоди залежить від національної імплементації та визначення її статусу в системі джерел національного права. Конституцією України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. І принципи верховенства права, які були закладені в ЄС, вже запроваджені і в Україні».

Очільник КГС ВС зазначив, що вітчизняна судова практика свідчить про започаткування процесу застосування Угоди про асоціацію як джерела права: «Ми вже маємо щонайменше два випадки, коли ВС напряму застосовував норми цієї Угоди щодо охорони прав та об’єктів інтелектуальної власності в тій частині, де ми відстаємо в узгодженні національного законодавства з вимогами європейського».

«ЄС має можливість формувати судову практику шляхом видання преюдиційних рішень або на запит сторони, яку цікавить застосування тієї чи іншої норми європейського права, або вже корегуючи рішення, яке оскаржується. Такі вектори актуальні як для ВС, так і для всієї судової системи. Адже в усьому світі принципи застосування норм права визначає саме суд, тому метою нинішнього заходу і є дослідження таких принципів», — наголосив Богдан Львов.

Заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС подякував Проекту ЄС «Право-Justise» і міжнародним експертам за всебічне сприяння в реалізації судово-правової реформи та за організацію конференції зокрема. Він висловив переконання, що наші напрацювання матимуть важливе значення для подальшої практичної діяльності.

Учасники заходу обговорили застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у судовій практиці України, досвід Суду ЄС у формуванні сталої судової практики, загальну структуру та особливості правової системи ЄС, а також приклади застосування практики Суду ЄС державами-членами тощо.

Крім того, судді цікавилися в міжнародних експертів європейським досвідом, спільно визначалися із застосовуванням європейських норм на практиці, з тим, які моменти потребують корегування законодавства для більш ефективного застосування зазначених норм.

За словами організаторів, нинішня конференція є лише початком подальшої плідної співпраці в цьому напрямі.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Києві відбувся форум щодо виконання рішень національних судів.

Крім того, у Конституційному Суді України пройшла міжнародна науково-практична конференція «Римський статут Міжнародного кримінального суду: проблеми визнання, співвідношення та гармонізації».