Суддя від України висловила свою позицію щодо рішення ЄСПЛ у справі «Грузія проти РФ»

16:15, 21 января 2021
ЄСПЛ виніс рішення щодо наслідків збройної агресії та окупації Росією Абхазії та Південної Осетії.
Суддя від України висловила свою позицію щодо рішення ЄСПЛ у справі «Грузія проти РФ»
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

ЄСПЛ виніс рішення по міждержавній суперечці Грузії та РФ щодо наслідків збройної агресії та окупації Росією двох грузинських регіонів – Абхазії та Південної Осетії. Рішення виявилося суперечливим, обидві сторони заявили про свою перемогу, хоча Грузія довела більшість звинувачень.

Суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська, призначена від України, вважає помилковою ту частину рішення у справі «Грузія проти РФ», якою Суд відмовився розглядати відповідальність РФ за порушення під час активної фази збройного конфлікту.

Про це йдеться у спільній окремій думці суддів від України, Польщі та Грузії, витяг з якої вона оприлюднила у власному Facebook.

Нижче наводимо кілька витягів з окремої думки суддів Юдківської, Войтичека та Чантурії в справі Georgia v. Russia (II):

«Silent enim leges inter arma” («Під час війни закони мовчать»). Ця латинська максима з Pro Tito Annio Milone ad iudicem oratio, написаного Марком Туллієм Цицероном ще в першому столітті до нашої ери, була підтверджена більшістю в цьому судовому рішенні. Ми вважаємо, що в наш час ми дуже далекі від того історичного контексту, і, при всій повазі, не погоджуємось із висновком більшості, що події під час активної фази бойових дій (8-12 серпня 2008 р.) не підпадали під юрисдикцію Російської Федерації для цілей статті 1 Конвенції…

… більшість заявляє наступне (див. пункт 137): «У зв'язку з цим Суд надає вирішальну вагу тому факту, що сама реальність збройного протистояння та боїв між ворожими збройними силами, які прагнуть встановити контроль над територією в умовах хаосу, означає не лише відсутність "ефективного контролю" над територією, … але також виключає будь-яку форму "повноважень та контролю державного агента над особами". Ми не згодні з цим поглядом. Як показано вище, саме ведення сучасних військових операцій передбачає певні форми "повноважень та контролю державного агента" над особами. Якщо сама реальність збройного протистояння …вимагає виключити будь-яку форму "повноважень та контролю державного агента" над особами, то неможливо застосовувати міжнародне гуманітарне право...

… більшість висловила наступний аргумент (див. пункт 141 рішення):

«Однак, беручи до уваги, зокрема, велику кількість заявлених жертв та спірних інцидентів, обсяг представлених доказів, труднощі у встановленні відповідних обставин та той факт, що такі ситуації переважно регулюються іншими правовими нормами, крім норм Конвенції, Суд вважає, що він не в змозі сягати розвитку своєї прецедентної практики поза межі розуміння поняття "юрисдикція", встановленого на сьогодні. Ми вражені цими аргументами. На наш погляд, роль цього Суду полягає саме у вирішенні пріоритетних складних справ, що характеризуються "великою кількістю заявлених жертв та спірних інцидентів, обсягом представлених доказів, труднощами у встановленні відповідних обставин". Більш того, «той факт, що такі ситуації переважно регулюються іншими правовими нормами, крім норм Конвенції», не повинен перешкоджати застосуванню Конвенції...

…рішення більшості передбачає, що "практика Високих Договірних Сторін не робити дерогації згідно зі статтею 15 Конвенції у ситуаціях, коли вони брали участь у міжнародному збройному конфлікті поза своєю територією” означає, що Договірні Сторони фактично "вважають, що в таких ситуаціях вони не здійснюють юрисдикцію у значенні статті 1 Конвенції” …. Ми знаходимо прикрим, що Суд у своєму висновку спирався на таке крихке припущення, оскільки вибір держав, які не роблять дерогації, може, наприклад, представляти політичну стратегічну позицію, щоб уникнути міжнародних наслідків або "збентеження негативної громадської думки"… Ми зазначаємо, що відсутність дерогації відповідно до статті 15 також може трактуватися як вибір Держави не бути звільненою від наслідків потенційних порушень деяких Конвенційних прав у разі воєнних дій…»

«Це правда, що обсяг юрисдикції держави у збройних конфліктах обмежений, але її юридичне існування не може бути заперечено», – зазначила Ганна Юдківська.

Держава-учасниця Конвенції повинна забезпечити – під час бою  цивільному населенню лише ті права і свободи, які є адекватними з урахуванням обсягу юрисдикції; або іншими словами, обсяг гарантованих прав повинен бути адекватним обсягу повноважень, що здійснюються. …

«За таких обставин заперечувати юрисдикцію воюючих держав щодо цивільного населення в районі збройних боїв в умовах міжнародного конфлікту підриває саму логіку міжнародного гуманітарного права, яке, зокрема, ставить цивільних осіб у центр процесу прийняття військових рішень та приміщує їх у складні правові відносини з воюючими державами, навіть до того, як випустили перші кулі...

... Нарешті, ми також вважаємо, що стаття 2 була порушена в цій справі під час активної фази бойових дій. Цей висновок залишається незмінним, незалежно від того, чи застосовує Суд статтю 2 Конвенції самостійно (за відсутності дерогації відповідно до статті 15) або у світлі міжнародного гуманітарного права з його менш жорсткими стандартами. В обох випадках докази, зібрані Судом, приводять нас до висновку, що принципи міжнародного гуманітарного права, що застосовуються до оцінки законності позбавлення життя в збройних конфліктах, такі як пропорційність та обережність, не були належним чином дотримані», – йдеться у повідомленні судді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду