Заборона Компартії брати участь у виборах: правовий висновок ВС

Наявність рішення Міністерства юстиції України про невідповідність діяльності партії, її найменування та/або символіки вимогам Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» позбавляє таку партію права брати участь у виборчому процесі і є підставою для відмови у реєстрації висунених нею кандидатів у депутати.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в апеляційному порядку справу за позовом Комуністичної партії України до Центральної виборчої комісії.

КПУ просила визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 22 червня 2019 року №1170 про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України від КПУ, а також просила зобов’язати ЦВК повторно розглянути документи та зобов’язати зареєструвати кандидатів у народні депутати.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.

Верховний Суд підтвердив, що підставою для ухвалення спірної Постанови ЦВК слугував наказ Міністерства юстиції України вiд 23 липня 2015 року №1312/5 «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», яким затверджено Правовий висновок цієї Комісії від 17 липня 2015 року №1 про невідповідність статуту, найменування та символіки КПУ вимогам зазначеного Закону.

На дату розгляду звернення КПУ до ЦВК щодо реєстрації кандидатів у депутати від цієї партії зазначений наказ Міністерства юстиції України був чинним, тож ЦВК цілком правомірно взяла його до уваги, вирішуючи питання про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати від КПУ.

З постановою Верховного Суду від 29 червня 2019 року у справі №855/160/19 (адміністративне провадження №А/9901/128/19) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Головні управління Держпраці зобов’язані не пізніше ніж за п’ять днів письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи щодо накладення штрафу, а також про правові наслідки неповідомлення.