Перекладач видав себе за адвоката та виграв справу в Європейському суді з прав людини

Жан Аббуд працював сертифікованим судовим перекладачем і надавав послуги, зокрема, в контексті слухання справ осіб, які вимагають притулку і яким надавалася юридична допомога.

Так, наприкінці 2002 року між перекладачем і центром юридичної допомоги франкомовної ради адвокатів у Брюсселі виникла суперечка стосовно квитанцій та рахунків-фактур. Менше ніж через рік проти Аббуда була подана заява про шахрайство та незаконне видавання себе за адвоката. У 2011 році обвинувачений був зобов’язаний постати перед кримінальним судом першої інстанції. Аббуд стверджував, що справа прокуратури повинна бути визнана судом неприйнятною через недотримання вимоги розумного строку.

2014 року суд першої інстанції засудив Аббуда до двох років позбавлення волі і штрафу в розмірі 11 тис. євро, але покарання було відстрочене. У 2016 році апеляційний суд постановив, що судове переслідування було погашене давністю. Але в частині обвинувачення в незаконному видаванні себе за адвоката апеляція підтримала первинне рішення. Обвинувачений мав сплатити символічний штраф у розмірі одного євро, а також судові витрати (165 євро в суді першої інстанції та 165 євро — по апеляції).

Посилаючись, зокрема, на ч. 1 ст. 6 (Право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Аббуд звернувся до ЄСПЛ із скаргою на тривале провадження. Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

У Страсбурзі нагадали, що обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.

Розглядаючи ці критерії до обставин справи «адвоката», високі судді погодилися, що ця справа не була простою, зважаючи на кількість обвинувачень. Але це не могло виправдати процесу, який тривав з 2004 по 2016 рік. Заявник дійсно вживав заходи, аби подовжити процес. Втім, такі заходи тривали не весь час провадження. З іншого боку, державні органи не організували процес так, аби організувати розгляд справи у розумні строки.

То ж в кінцевому рахунку ЄСПЛ констатував порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції. Водночас, у Страсбурзі відмовили у компенсації моральної шкоди, зауваживши, що виявлення порушення складало достатньо справедливу сатисфакцію. То ж заявнику присудили лише 800 євро відшкодування його видатків та витрат.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Аббуд проти Бельгії» (заява №29119/13) ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що українка через Європейський Суд продала державі гараж за 8 тисяч євро.