Проведення аудиту товариства на вимогу акціонера: позиція Верховного Суду

Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Стаття 75 Закону України «Про акціонерні товариства» є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства. Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 922/1859/19.

Право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов Верховний Суду у п. 5.2.2 постанови від 14.02.2018 у справі № 910/783/17).

У справі  № 922/1859/19 акціонер звернувся з позовом до ПрАТ щодо скасування рішення річних чергових загальних зборів акціонерів товариства в частині направлення на розвиток підприємства прибутку, отриманого у 2018 році. Просила зобов’язати ПрАТ нарахувати та виплатити їй грошові кошти у вигляді дивідендів; зобов’язати товариство забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності ПрАТ за 2018 рік і за перший квартал 2019 року на замовлення акціонера, зобов’язавши відповідача надати податкову звітність за 12 місяців 2018 року та за перший квартал 2019 року, електронну копію бухгалтерської бази за період, що перевіряється, зокрема, в електронному вигляді за 2018 рік – перший квартал 2019 року. Просила скасувати рішення наглядової ради ПрАТ щодо припинення її повноважень як заступника голови правління у зв’язку з переобранням внаслідок зміни типу товариства.

Шляхом пред’явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов’язане з діяльністю й управлінням справами товариства (аналогічний правовий висновок викладено у п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17).

Частинами 5, 6 ст. 75 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер самостійно укладає з визначеним ним аудитором договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Товариство зобов’язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, було відмовлено в позові в частині зобов’язання відповідача надати відповідну податкову звітність та електронну копію бухгалтерської бази, оскільки обов’язок надати аудитору визначений позивачкою перелік документів не встановлений нормами чинного законодавства і правильність висновків в цій частині відповідачем не оскаржується.

Колегія суддів КГС ВС залишила без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, хто є відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій та цікавих новин.