Право клієнта на розірвання договору банківського рахунку безумовне: позиція КЦС ВС

Право клієнта на розірвання договору банківського рахунку в односторонньому порядку безумовне. Посилання заявника на те, що в цьому випадку необхідно дотримуватися вимог частини другої статті 651 ЦК України і встановлювати істотність порушення договору другою стороною є помилковим. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 519/875/14-ц.

Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи-підприємця засвідчується відбитком печатки (за наявності).

Отже, відкритий клієнтом картковий рахунок повинен бути закритий за заявою клієнта в будь-який час в порядку, передбаченому вказаними нормами.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Верховний Суд наголосив, що пунктом 20.5 Інструкції № 492 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов`язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім`я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Зокрема, колегія суддів ВС погодилася із висновками суду апеляційної інстанції та мотивами відмови у задоволенні позовних вимог банку про стягнення коштів з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 310/11534/13-ц.

Зокрема:

• звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору;
• на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі;
• рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни;
• наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, про повернення судового збору: позиція Верховного Суду.

Також ВС визначив, коли грошові вимоги до боржника можуть бути відхилені.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.