ЄСПЛ зазначив, що хайп на злочині і свобода вираження поглядів мають різні категорії

18:26, 18 января 2021
Журналіст свідомо втручався у проведення розслідування, яке знаходилося на найбільш делікатному етапі — встановлення особи та затримання підозрюваного.
ЄСПЛ зазначив, що хайп на злочині і свобода вираження поглядів мають різні категорії

Журналіст свідомо втручався у проведення розслідування, яке знаходилося на найбільш делікатному етапі – встановлення особи та затримання підозрюваного. І публікація матеріалу мала негативний вплив на проведення кримінального провадження. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини  у справі «Селламі проти Франції» (заява № 61470/15).

Наприкінці 2011 року в Парижі було зґвалтовано дві жінки та 15-річна дівчина. Одну із жертв намагалися вбити. Відділ судово-медичної ідентифікації створив фоторобот підозрюваного, а прокурор відкрив кримінальне провадження, розслідування якого було дорученj поліцейському округу.

У січні 2012 року щоденна газета Le Parisien розмістила статтю Стефана Селламі про події, яка містила фоторобот. Але на той час виявлилося, що фоторобот не відповідав підозрюваному, якого правоохоронці вже ідентифікували.

Через витік інформації прокурор призначив розслідування щодо порушення таємниці слідства. І в листопаді 2021 року кримінальний суд визнав Селламі винним у використанні інформації, отриманої з порушенням професійної таємниці, та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 8 тис. євро, а також один євро відшкодування збитків жертвам. Апеляція таке рішення підтримала, зменшивши штраф до 3 тис. євро. Касаційний суд відхилив апеляцію з питань права, подану журналістом.

Тоді Селламі звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції, він стверджував, що його засудження за використання інформації, отриманої з порушенням професійної таємниці після публікації фоторобота, складеного поліцією у зв’язку з розслідуванням, що триває, суперечило Конвенції.

ЄСПЛ зазначив, що національні суди дотримувались думки, що журналісту не могло не бути відомо, що фоторобот, яким він володів і планував опублікувати, становив таємницю розслідування (чоловік розмовляв з керівником розслідування напередодні виходу статей).

Те, що на газетній шпальті у статті фоторобот займав видатне положення, такий вибір редакції не залишав сумнівів у намаганні заявника зробити сенсацію. Крім того, суд у Страсбурзі наголосив на тому, що вже до моменту публікації зображення вже не відповідало опису передбачуваного злочинця, оскільки тим часом слідчі отримали декілька фотокарток підозрюваного. Отже, національні суди вірно виявили, що, публікуючи фоторобот, заявник представляв його як такий, що відповідає опису серійного ґвалтівника, не турбуючись про його достовірність чи вплив на поточне судове розслідування. А це розходилося з обов’язками, пов’язаними зі реалізацією журналістами свободи вираження поглядів.

ЄСПЛ визнав, що тема розслідування кримінальної справи щодо серії зґвалтувань та нападів з ножем на жінок у Парижі та передмісті була питанням, що складає інтерес суспільства. Проте, по-перше, сенсаційний спосіб подання  зображення був призначений головним чином для задоволення цікавості громадськості; по-друге, розповсюджена інформація була неточною і неодмінно вводила читача в оману.

Відповідно, Суд не міг знайти жодної вагомої підстави для сумнівів в оцінюванні,  проведеному національними судами, встановивши, що зацікавленість в інформуванні громадськості не обґрунтовувала публікації фоторобота.

У цій справі національні суди дотримувались думки, що публікація статті, про яку йдеться, перешкоджала звичайному проведенню розслідувань, зазначивши, що деякі читачі тлумачили публікацію зображення як звернення до свідків. Це призвело до великої кількості телефонних викликів поліції і наступного дня після появи статті спонукало слідчого суддю та відділ кримінального розшуку офіційно звернутися до громадськості та оприлюднити фотокартку особи, місцезнаходження якої вони намагалися встановити. Національні суди виходили з того, що журналіст свідомо втручався у проведення розслідування, яке знаходилося на найбільш делікатному етапі – встановлення особи та затримання підозрюваного. І ЄСПЛ не знайшов жодної вагомої підстави для сумнівів в оцінці, згідно з якою публікація матеріалу мала негативний вплив на проведення кримінального провадження.

З огляду на межі розсуду, надані державам, і той факт, що встановлення балансу між конкуруючими інтересами, про які йдеться, було проведено належним чином національними судами, ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 10 Конвенції не була порушена.

З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Селламі проти Франції» (заява № 61470/15) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про позицію ЄСПЛ щодо процесуальних прав біологічних батьків при усиновленні.

А ще ми розповідали, за яких умов повернення прав власності попередньому власнику є порушенням Конвенції.

Також ЄСПЛ вказав, за яких умов опитування свідків за відсутності сторони захисту є прийнятним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Компенсація суддівської винагороди за карантин та зарплата апарату судів: що робити
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Альбина Кадегроб
    Альбина Кадегроб
    судья Одесского апелляционного суда
  • Станислав Кравченко
    Станислав Кравченко
    председатель Кассационного уголовного суда Верховного Суда
  • Юрий Черпак
    Юрий Черпак
    судья Высшего административного суда Украины
  • Зоряна Лунь
    Зоряна Лунь
    судья Львовского окружного административного суда
загрузка...