Мін’юст змінив порядок відкриття виконавчого провадження

Наказом Міністерства юстиції України від 16 липня 2019 року внесено зміни до деяких наказів відомства в частині порядку примусового виконання рішень. Про це повідомляється на своєму сайті Мін'юст.

Зокрема, в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (у редакції від 29 вересня 2016 року №2832/5), передбачається, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:

• назва і дата видачі виконавчого документа;
• прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;
• дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;
• номер телефону стягувача;
• спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів);
• реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

При цьому закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону.

У разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця, передбаченого пунктом 13 розділу VII цієї Інструкції, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Змінено також складову витрат виконавчого провадження, зокрема, в частині авансових внесків стягувачів. Такі внески використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII Інструкції.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

Якщо витрати виконавчого провадження було здійснено за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.

У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Зміни також торкнулись Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5. Зокрема документ доповнено новим положенням, відповідно до якого інформація Автоматизованої системи виконавчого провадження (Система) в передбаченому обсязі може надаватись з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Системи. Надання сервісної послуги здійснюється на умовах договору, укладеного з адміністратором Системи.

Доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження.

Під час доступу сторін виконавчого провадження до інформації Системи забезпечується можливість онлайн-сплати заборгованості за виконавчим провадженням. Під час формування запиту на онлайн-сплату відображається загальна заборгованість за виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника за виконавчим провадженням, основної винагороди приватного виконавця.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Мін’юст оновив положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Крім того, ми писали, що помилково сплачені кошти можна буде повернути онлайн.