У Асоціації приватних виконавців України роз’яснили, чи правомірною є ініціатива Мін’юсту щодо узгодження приватним виконавцем з регулятором постанови про заборону виїзду боржника за кордон. Про це повідомляє прес-служба АПВУ.
Приватний виконавець виконавчого округу Києва та член АПВУ Андрій Авторгов пояснив, за яких умов суди обмежують виїзд особи за кордон, а коли відмовляють виконавцям у задоволенні таких клопотань та чи дієві такі заходи.
«Звичайно, в правовій державі, заходи виконання судових та інших рішень майнового характеру, перш за все, мають бути направлені саме на майно боржника, а не на обмеження його свободи пересування. Разом з тим, в країні де велика частина економіки знаходиться «в тіні», де заробітні плати платяться в «конвертах», де особа може володіти майном, яке підлягає державній реєстрації, проте його не реєструвати, де відповідальність за невиконання судового рішення є ілюзорною, обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником — за невиконаним нею судовим рішенням, є дієвим заходом, а іноді, навіть єдиним дієвим заходом, який змушує боржника виконати судове рішення», - зазначив Авторгов.
Приватний виконавець навів приклади судової практики щодо випадків як задоволення судами подань державних та приватних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи та керівника боржника — юридичної особи, так і відмов у їх задоволенні. При цьому такі відмови, на переконання приватного виконавця, не завжди бувають законними та обґрунтованими.
Крім того, питання щодо можливості обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника — юридичної особи наразі знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
Андрій Авторгов також проаналізував основні новели Проекту Закону Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» № 3069 від 05.06.2020 р. в частині обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Він зазначив, що законопроект регулятора дійсно значно розширює перелік випадків, коли обмеження боржника у праві виїзду за межі України може встановлюватися безпосередньо виконавцем. Це випадки невиконання протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження боржником – фізичною особою рішення, за яким сума стягнення перевищує двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі повторного невиконання боржником – фізичною особою рішень, за якими він зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
«У всіх інших випадках виконавець, як і раніше, буде звертатися до суду. Також у всіх випадках виключно за судом залишиться питання обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника — юридичної особи, - сказав Андрій Авторгов і звернув увагу ще на одну принципово небезпечну законодавчу ініціативу Мін’юсту. - В законопроекті є норма про необхідність погодження постанови приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з керівником структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України. Вона – абсурдна і суперечить принципу незалежності приватного виконавця. Фактично під виглядом погодження постанови чиновник Міністерства юстиції отримує важелі впливу на виконавче провадження, яке перебуває у приватного виконавця, та за дії по якому саме останній несе відповідальність. З огляду на це, в такому вигляді ухвалювати ці норми категорично не можна».
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що Мін’юст розробив законопроект, який обурив Асоціацію приватних виконавців України.
Додамо, Мін’юст таки змушений йти на поступки щодо змін у сфері виконання судових рішень.
Крім того, для приводу боржника не потрібно буде йти до суду.
Також ми писали, що боржники-юрособи можуть опинитися під забороною виїзду за кордон, а на фізосіб заборону зможуть застосувати без суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.