Що таке публічна влада і суб’єкт владних повноважень: суддя КАС ВС розтлумачив поняття

18 вересня 2020 року, в рамках  навчального тренінгу «Захист адміністративним судом соціальних прав» відбувся вебінар на тему «Суб’єкт владних повноважень: поняття, ознаки, види», який провів для суддів окружних і апеляційних адміністративних судів суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Володимир Бевзенко. Про це інформує пресслужба ВС.

Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Володимир Бевзенко навів визначення таких понять, як «публічна влада» і «суб’єкт владних повноважень», вказав на ознаки суб’єкта владних повноважень та ознайомив з переліком видів суб’єктів владних повноважень.

Доповідач нагадав, що присутність  суб’єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є передумовою судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, як це врегульовано ч. 1 ст. 2 КАС України.

Він звернув увагу, що визначення поняття «суб’єкт владних повноважень» надано у КАС України, Законі України «Про доступ до публічної інформації», а також у проєкті закону  про адміністративну процедуру.

Окрім визначення, що суб’єктом владних повноважень є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання, також у КАС України вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Доповідач звернув увагу, що наведений  у КАС України перелік суб’єктів владних повноважень не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб’єкти владних повноважень. Наприклад, військові частини, митниці, прикордонні загони тощо.

Норми національного законодавства визначають організаційно-правову форму, правовий статус і інших суб’єктів владних повноважень, наприклад, Національної комісії з реабілітації, органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, капітана морського порту.

Крім цього, здійснення функцій публічної влади, крім суб’єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб’єктам, зокрема, представникам самоврядних (саморегулівних) професій. Як носіїв певного обсягу публічних повноважень необхідно виокремити й організації цих професій, які забезпечують їх функціонування, дбають про кваліфікацію, дисципліну, серед яких, зокрема, Аудиторська палата України, Нотаріальна палата України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів тощо.

Володимир Бевзенко наголосив, що правильне розуміння того, чи є сторона у справі субʼєктом владних повноважень, є важливим для визначення виду і розмежування судової юрисдикції, виду юрисдикції адміністративних судів, а також для визначення руху адміністративної справи (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відкриття провадження, закриття провадження тощо). Тобто оцінка природи норми права й спірних правовідносин у підсумку дозволяють зробити правильний висновок стосовно того, чи реалізовував суб’єкт владних повноважень публічні повноваження та чи належить спір до юрисдикції адміністративного суду.

Доповідач через огляд судової практики щодо захисту соціальних прав роз’яснив, як слід розуміти принципові засади визначення суб’єкта владних повноважень.

Нагадаємо, що 16 квітня 2020 року збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді внесли зміни до персонального складу судових палат.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.