ШІ сприяє зростанню кількості позовів без адвокатів у трудових спорах — нове дослідження

Доступність великих мовних моделей та технологій штучного інтелекту сприяє різкому та стабільному зростанню кількості позивачів без юридичного представництва у трудових спорах в США. Про це йдеться у новому аналітичному звіті, пише Massachusetts Lawyers Weekly.

Юристи з трудового права зазначають, що спостерігають як збільшення кількості позивачів, які представляють себе самостійно, так і активне використання ними інструментів штучного інтелекту. Водночас, за їхніми словами, питання про те, чи справді чат-боти покращують доступ до правосуддя, залишається відкритим.

Згідно зі Звітом про трудові судові спори 2026 року, оприлюдненим 11 березня аналітичною юридичною компанією Lex Machina, у 2025 році понад 16% федеральних трудових позовів подали позивачі без адвокатів. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив менше 10%.

Однак такі позивачі значно рідше досягають успіху. За даними компанії, вони програють справи по суті у співвідношенні понад 40 до 1 порівняно з відповідачами.

За словами менеджера з юридичного маркетингу Lex Machina Адама Масарека, цей показник загалом відповідає тенденції попередніх п’яти років і навіть трохи покращився порівняно з періодом 2009–2015 років. Проте це навряд чи можна вважати позитивною новиною з огляду на зростання кількості позивачів без адвокатів у федеральних судах.

Дослідження також показало, що найчастіше такі позови програються через процедурні підстави, наприклад через невикористання обов’язкових адміністративних процедур або пропуск строків позовної давності.

Крім того, у справах, де позивачі діють без адвокатів, значно рідше укладаються мирові угоди.

Юристи, які представляють роботодавців, зазначають, що така тенденція не є несподіваною і може лише посилюватися зі зростанням можливостей штучного інтелекту.

ШІ — не єдина причина зростання позовів

Бостонський адвокат з трудового права Крістофер С. Феудо зазначив, що поява позивачів без адвокатів у комісіях із захисту прав людини чи федеральних судах не є новим явищем. Водночас за останні два роки, а особливо за останній рік, їхня кількість помітно зросла.

За його словами, складно сказати, чи пов’язано це безпосередньо з доступністю інструментів штучного інтелекту, чи з тим, що адвокати стали більш вибірково брати справи.

Адвокатка Александра Д. Талер також вважає, що на ситуацію впливає кілька факторів. За її словами, після пандемії багато людей переїхали, і в деяких регіонах просто бракує юристів, особливо тих, хто працює зі справами, які не приносять значного прибутку.

Втім інший бостонський юрист, Тевіш М. Браун, переконаний, що штучний інтелект також відіграє помітну роль.

За його словами, ШІ робить процес подання позову менш складним для людей, оскільки допомагає зрозуміти, з чого почати — наприклад, як подати скаргу до адміністративних органів, таких як Комісія з питань дискримінації штату Массачусетс (MCAD) або Комісія з рівних можливостей працевлаштування (EEOC).

«ШІ може підштовхувати людей подавати позови там, де раніше розмова з професійним юристом змусила б їх зрозуміти, що у них немає достатніх підстав для справи», — зазначив Браун.

Переваги та ризики використання ШІ

За словами юристів, у судових документах, поданих без адвокатів, дедалі частіше можна помітити характерний стиль тексту, який нагадує відповіді чат-ботів.

Великі мовні моделі можуть допомогти позивачам структурувати аргументи та краще формулювати юридичні вимоги. Наприклад, якщо користувач просить чат-бота допомогти підготувати позов про порушення контракту, система може пояснити основні елементи такого позову і запропонувати структуру заяви.

Однак юристи застерігають і про ризики. Генеративний ШІ може переконливо формулювати відповіді навіть тоді, коли вони є помилковими.

Браун навів приклад справи, де інша сторона, ймовірно покладаючись на ШІ, наполягала на відсутності зобов’язань щодо відшкодування збитків через відсутність відповідного пункту в договорі. Водночас питання насправді стосувалося норм деліктного права, що ШІ не врахував.

У дослідженні сказано, що понад 75% справ, у яких позивачі мали адвокатів, завершувалися мировою угодою. Натомість серед позивачів без адвокатів таким чином завершувалися менше 30% справ.

Юристи пояснюють це тим, що клієнти з адвокатами краще розуміють ризики судового процесу та готові йти на компроміс.

Крім того, ШІ може формувати нереалістичні очікування щодо розміру компенсацій. Наприклад, якщо запитати у чат-бота про середній розмір компенсації у справах про дискримінацію, він може дати узагальнену цифру без урахування конкретних обставин справи.

Судова практика може змінитися

Юристи також звертають увагу на іншу проблему — використання ШІ для підготовки відповідей на процесуальні запити під час судового розгляду.

Такі відповіді часто подаються під присягою, і помилки, зроблені за допомогою ШІ, можуть мати серйозні юридичні наслідки.

Водночас суди зазвичай ставляться до позивачів без адвокатів із певною поблажливістю і можуть давати їм кілька можливостей виправити помилки.

Юристи припускають, що подібний підхід застосовуватиметься і до помилок, спричинених використанням штучного інтелекту. Проте з часом позиція судів може змінитися, особливо якщо кількість таких випадків зростатиме.

На думку експертів, ШІ не замінює професійного адвоката, але водночас і не залишає позивачів повністю без допомоги, що може суттєво змінити практику судових процесів у майбутньому.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.