Чи законне цифрове стеження – у США грабіжник оскаржує вирок через незаконне відстеження смартфона для його затримання
Окелло Чатрі, який у 2019 році пограбував банк у Річмонді на суму 195 тисяч доларів, подав апеляцію до Верховного суду США. Він стверджує, що слідчі порушили Четверту поправку Конституції США, застосувавши технологію геофенсінгу для відстеження його пристрою, повідомляє Associated Press.
Після озброєного пограбування чоловік певний час уникав поліції, однак згодом його місцеперебування вдалося встановити за допомогою аналізу історії переміщень мобільних телефонів у районі злочину. Дані отримали через геофенсінг-ордер, направлений до Google.
Геофенс-ордери дозволяють правоохоронцям отримувати інформацію про всі пристрої, які перебували у визначеній зоні в конкретний проміжок часу. Фактично спочатку визначається місце злочину, а вже потім аналізуються всі телефони, що там знаходилися.
Прокурори вважають, що така практика допомагає розкривати нерозслідувані злочини, коли відсутні інші докази, зокрема записи з камер спостереження. Водночас правозахисники заявляють, що це може призводити до збору даних великої кількості людей, які не мають жодного відношення до злочину.
У справі Чатрі геофенсінг дозволив відновити хід розслідування, яке зайшло в глухий кут. Після встановлення його присутності біля банку слідчі отримали ордер на обшук житла підозрюваного. Там було виявлено 100 тисяч доларів готівкою, зокрема купюри зі стрічками та позначками банківського касира.
Після цього чоловік визнав провину та отримав 12 років позбавлення волі, однак згодом подав апеляцію, заявивши про порушення права на приватність.
Адвокати Чатрі вимагають повної заборони геофенсінгу як інструменту слідства, тоді як прокурори вважають, що він є важливим для розслідування складних справ.
Водночас слідство наголошує, що підсудний сам міг погодитися на збереження даних локації, активувавши відповідні сервіси Google.
За даними The New York Times, Google торік припинив обробку таких запитів, оскільки більше не зберігає подібні дані на своїх серверах, а інформація зберігається на пристроях користувачів. Правоохоронці у відповідь почали звертатися до інших технологічних компаній.
У 2018 році Верховний суд США вже розглядав схожу справу, в якій визнав незаконним тривале стеження без ордера. Тоді рішення було ухвалене з мінімальною перевагою голосів.
У нинішній справі суд визнав, що використання частини доказів порушувало право на приватність, однак дозволив їх застосування, оскільки поліція діяла в межах належно оформленого ордера.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
