Як буде працювати примусове відчуження або вилучення майна за рішенням РНБО: Рада схвалила законопроект

29 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроект 7605 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких  питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану» (автор - депутат Максим Єфімов).

Так, у Законі «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» встановлюється таке.

Примусове відчуження або вилучення обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу (ОПК) і щодо якого існує ризик переривання його функціонування, здійснюється на підставі рішення РНБО.

Право державної власності на обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності ОПК і щодо якого існує ризик переривання його функціонування, виникає з дня введення в дію рішення РНБО про примусове відчуження або вилучення такого майна.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму  воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості до підписання акта здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом 5 наступних бюджетних періодів, за рахунок коштів державного бюджету, за умови, що місцезнаходження (адреса), вказане в акті про примусово відчуження або вилучення майна, не знаходиться на тимчасово окупованій території, станом на дату такої компенсації.

Оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна, а також оплата витрат з оцінки майна, яке відчужується, здійснюються  за рахунок коштів державного бюджету.

У Законі «Про Національне агентство України  з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначається таке.

У виняткових випадках, рухоме та нерухоме майно може бути передано в управління АРМА у разі дотримання сукупності таких умов:

• такі активи було примусово відчужено або вилучено відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»;
• такі активи становлять обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу;
• існує ризик переривання функціонування цілісного майнового комплексу або його частини, який використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу.

Орган, який прийняв рішення про примусове відчуження або вилучення майна не пізніше наступного робочого дня з дня введення в дію відповідного рішення, направляє його Національному агентству та доручає військовому командуванню забезпечити збереження такого майна до передачі його управителю відповідно до цього підпункту.

Повернення таких активів, надання взамін інших активів чи відшкодування вартості таких активів здійснюється відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, «прийняття цього проекту Закону дозволить  вдосконалити та оптимізувати процедуру та механізм проведення примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, пришвидшити термін переходу промисловості на військові рейки, особливо важкої промисловості і машинобудівної галузі. В період дефіциту важкого озброєння і боєприпасів, поряд з отриманням необхідного від наших союзників, дозволить налагодити власний механізм забезпечення наших Збройних Сил необхідним озброєнням та амуніцією».

Втім, як вказує Головне науково-експертне управління ВР, законопроект містить ризики повернення практики «рейдерства» через юридичну невизначеність.

«У новій ч. 3 ст. 4 Закону визначається, що «примусове відчуження або вилучення обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання   його   функціонування,   здійснюється   на   підставі    рішення Ради національної безпеки і оборони України».

Звертаємо увагу, що з цього положення залишається незрозумілим, яким чином має бути встановлено, що певне обладнання відноситься саме до такого, що «використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу», адже жодних критеріїв чи переліків такого обладнання не пропонується.

За таких умов фактично будь-яке обладнання – верстати, комп’ютери, ноутбуки, інструмент, автомобілі – може бути віднесене до такого, що «може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу», а отже, й вилучене, причому навіть у разі, якщо у цьому немає негайної потреби.

Крім цього, вказане положення у запропонованому вигляді створює серйозні корупційні ризики та ризики рейдерського захоплення чужого  майна.

Також само виглядає незрозумілим, в чому полягає «ризик переривання функціонування» цього обладнання і яким чином це можна встановити.

У ч. 1 нової редакції ст. 10 Закону відсутнє положення, за яким компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, яке є у її чинній редакції. Так само у ч. 1 нової редакції ст. 10 Закону відсутнє положення і щодо моменту виплати повного відшкодування (за чинною редакцією це має бути зроблено до підписання акта).

На наш погляд, без чіткого визначення особи, яка здійснює виплату компенсації, та моменту її виплати отримання повної компенсації буде суттєво ускладнено», - зауважили у ГНЕУ ВР.

«Пункт 2-2 розділу V Закону пропонується доповнити новим пп. 3, за змістом якого «у виняткових випадках рухоме та нерухоме майно може бути передано в управління Національного агентства.

Насамперед, звертаємо увагу, що покладення подібних повноважень на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), не відповідає статусу цього органу, визначеному у Законі. Згідно зі ст. 2 Закону «АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими».

Однак обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування, примусово відчужується або вилучається не  з підстав визнання його необґрунтованими активами або як конфісковане чи стягнуте за рішенням суду майно, а у зв’язку з тим, що воно переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У вищевказаних змінах до Закону пропонується здійснювати передачу майна в управління Агентства у виняткових випадках, проте незрозуміло, які саме випадки слід вважати винятковими і за якими критеріями визначається така винятковість.

На наш погляд, використання у проекті подібних підходів не узгоджується з принципом юридичної визначеності», - зауважило експертне управління парламенту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.