Нацбанк заборонив обмінникам виставляти табло із курсом валют

Як відомо, з початку війни українці намагаються хоч якось зберегти свої заощадження шляхом обміну гривні на більш стійкі валюти - долар та євро.

Нацбанк, в свою чергу, на кілька місяців заборонив альтернативу для громадян - обмін валют у банках. Це призвело до того, що українцям, не маючи альтернативи, довелося обмінювати гривню, погоджуючись на умови обмінників, тобто навіть без чеку. 

Разом з тим, чимало обмінників оперативно інформують своїх клієнтів про акутальний курс валют, повідомляючи про це на сайті або у телеграм-каналах. Однак Нацбанк вирішив 29 липня таку практику заборонити. А також заборонити обмінникам виставляти табло з актуальним курсом валют.

Окрім того, процес купівлі-продажу валют відтепер повинен здійснюватися із обов'язковим веденням відеоспостереження. 

На думку НБУ, це має якось вплинути на курс валют, який вже навіть у банках досяг 41,5 грн за долар (в обмнінниках - 42 грн за долар).

Нижче наводимо повідомлення НБУ.

«Національний банк посилює вимоги до низки небанківських установ з метою мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни.

Національний банк України посилює вимоги до небанківських фінансових установ та операторів поштового зв'язку, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют). 

З метою підвищення конкуренції та збільшення пропозиції готівкової іноземної валюти Національний банк, починаючи з травня 2022 року, послабив низку обмежень щодо роботи банків у цьому сегменті ринку.

Відповідні заходи мали на меті як зниження спекулятивного тиску у готівковому сегменті, так і зменшення обсягів так званого "банкоматного туризму". 

Водночас, попри позитивний ефект від вжитих заходів з’явилися негативні тенденції зі спекулятивними ознаками у небанківському сегменті готівкового валютного ринку.

Так, небанківські установи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, розпочали штучно підвищувати курс у готівковому сегменті валютного ринку, підтримуючи цим фактично існування "банкоматного туризму".

Таке підвищення курсу виглядає безпідставним на тлі відносної стабілізації попиту й пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та може свідчити про винятково спекулятивні підходи до курсоутворення небанківськими установами. 

Національний банк вважає, що розхитування ситуації з готівковим курсом під час війни задля отримання додаткової маржі в сегменті, де купує валюту населення, є неприпустимим. 

Зважаючи на це, з метою мінімізації спекуляцій та створення дійсно конкурентного середовища НБУ посилює вимоги до небанківських установ щодо організації торгівлі готівковою валютою. 

По-перше, інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Ця інформація розміщуватиметься виключно в касах установ та їх структурних підрозділів.

Водночас небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв'язку забороняється здійснювати інформування про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют поза межами кас установ та їх структурних підрозділів, привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами.    

По-друге, відновлено обов’язок подання установами інформації до Реєстру приміщень, в яких здійснюються валютні операції, що передбачають використання готівки в національній або іноземній валютах. 

По-третє, для контролю за дотриманням небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв'язку порядку здійснення валютних операцій та забезпечення безпеки в період дії воєнного стану процес купівлі-продажу валют повинен здійснюватися із обов'язковим веденням відеоспостереження. 

Крім того, висувається низка вимог до приміщень, в яких здійснюється купівля та продаж валютних цінностей. Зокрема, з метою підвищення безпеки центробанк перегляне технічні вимоги до кас. 

По-четверте, для посилення контролю за додержанням вимог щодо  здійснення купівлі та продажу валют винятково із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) інформація про використовувані РРО передаватиметься до Національного банку. Це дасть змогу підсилити податкову дисципліну. Відповідні небанківські установи ухиляються і практично не сплачують податок на прибуток.

Так, сплачений податок на прибуток таких компаній становить всього 0,00185% від обсягу купленої ними валюти або близько 7 млн грн за рік на весь ринок. За оцінками НБУ, в першому півріччі 2022 року середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ, становила 165 гривень на місяць.   

Ці зміни не стосуються банків, оскільки на сьогодні практично не зафіксовано ними зловживань у сфері здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Проте у разі виявлення таких зловживань, аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ. Наведені та інші зміни містить постанова Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165 "Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39", що набирає чинності з 29 липня 2022 року (крім окремих норм, що стосуються обладнання приміщень системою відеоконтролю, що набирають чинності з 3 серпня 2022 року)».

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор Наталя Мамченко.