Закон про хмарні послуги набув чинності, але держоргани так і не почали працювати у «хмарі»

16 вересня 2022 року в Україні набув чинності Закон про хмарні послуги 2075-IX. Документ створює базу для Cloud First Strategy, тобто для перенесення основних процесів виробництва IT-серверів на «хмари». «Хмарні технології дозволять знизити корупційні ризики на закупівлі обладнання, суттєво зменшити витрати з бюджету, а головне — прискорити впровадження інновацій в органах влади», – привітав ухвалення закону міністр Михайло Федоров.

Хмарні технології — це можливість використання обчислювальних ресурсів і пам’яті спільного пулу віддалених серверів.

Як зазначали автор законопроекту, використання систем хмарних обчислень сприятиме зменшенню витрат на побудову та розширення суб’єктами владних повноважень власних обчислювальних потужностей, в тому числі для інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом. Окремих процедур обробки потребуватиме лише таємна інформація відповідно до законодавства без права розміщення такої інформації за межами контрольованої зони володільця інформації.

Обсяги інформації, що потребує обробки, день у день зростають. За даними журналу The Economist, обсяги цифрової інформації збільшуються в десять разів кожні п’ять років. Для обробки такої інформації власними силами органам державної влади та органам місцевого самоврядування необхідно періодично збільшувати кількість обчислювальних та людських ресурсів, виділених для цих цілей.

Прикладом провідного світового досвіду виходу з цієї ситуації є використання послуг третіх осіб з обробки та зберігання інформації, за умови дотримання такими особами певних вимог. Це дозволяє уникнути розростання власних систем державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, необхідність у побудові яких фактично відсутня. Так, впровадження хмарних технологій державними органами Великої Британії (модель «G-Cloud» – «урядова хмара») дозволило зменшити витрати державних органів Великої Британії на цифровій трансформації та інформаційних технологіях з 2012 до 2015 року на 3,56 млрд фунтів стерлінгів.

Системи хмарних обчислень активно впроваджуються у сфері державного управління в розвинених європейських країнах. Так, зазначена вище урядова ініціатива G-Cloud («урядова хмара»), що діє у Сполученому Королівстві, покликана заохотити і спростити використання державними органами саме систем хмарних обчислень. Прикладами впровадження проектів у рамках цієї ініціативи є, серед інших, міграція даних усіх податкових інспекторів Королівської податкової та митної служби до хмари, проект Національної служби охорони здоров’я зі зберігання інформації про стан здоров’я пацієнтів у хмарі, а також перехід парламенту Сполученого Королівства на хмарні сервіси (включаючи електронну пошту, спільну роботу над файлами, використання прикладних програм та зберігання інформації).

Свого часу за «хмарним» принципом пропонувалося побудувати і Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Разом з тим, поки закон не використовується на практиці. Цим обурився співавтор законопроекту, народний депутат Олександр Федієнко.

«Трохи преамбули. Свого часу для економії державних грошей ми прийняли Закон про Хмарні послуги. Баталій тоді було багато, мені мало хто вірив, але таки, Верховна Рада України підтримала, а Президент підписав.

І от на початку вересня звернув увагу на один з тендерів у системі прозорро. Фондом соціального страхування України оголошено тендер на придбання обладнання для модернізації дата-центру Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України. Очікувана вартість -70 149 000,00 грн.

Мене як автора Закону України "Про хмарні послуги" дуже зацікавило, чому незважаючи на прийняття цього Закону, в час коли країна веде виснажливу війну, державний орган проводить такий масштабний тендер?

Нагадаю, Закон "Про хмарні послуги" визначає правові відносини, пов’язані із обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг та особливостей їх використання у публічному секторі.

Зберігання даних у хмарних сховищах сприяє зменшенню витрат на побудову та розширення обчислювальних потужностей держави, стимулює перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки та створює умови для ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій при обробці інформації.

Прийняття Закону сприяє більш оптимальному використанню коштів державного бюджету та зменшення витрат на створення обчислювальних потужностей, їх обслуговування та безпеки.

Закон набрав чинності 16 вересня. Так, потрібно ще провести роботу по приведенні підзаконних актів у відповідність до діючого Закону. Саме на це посилається Фонд соціального страхування України у своїй відповіді про причини проведенню тендеру на 70 млн грн», - зазначив він.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.