Чи можуть стягнути спільне майно через борги одного з подружжя
Спільне майно подружжя може бути використане для погашення боргів одного з подружжя, якщо суд встановить, що відповідний договір був укладений в інтересах сім’ї, а отримані за ним кошти або майно використані на сімейні потреби.
Як пояснили у Сумському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України, відповідно до положень Сімейного кодексу України дружина і чоловік розпоряджаються майном, яке є об'єктом спільної сумісної власності, за взаємною згодою. Якщо один із подружжя укладає правочин, вважається, що він діє за згодою другого.
Кожен із пари має право оскаржити в судовому порядку договір, укладений іншим без його згоди, якщо така угода виходить за межі дрібної побутової. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово та нотаріально посвідчена.
Разом з тим, спільна сумісна власність може слугувати матеріальною базою для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення злочину.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Фахівці державної виконавчої служби використовують доступні методи впливу, щоб захистити права та втілити приписи судового рішення.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», спори щодо відповідальності подружжя за борги залишаються поширеними у судовій практиці. У таких справах вирішальне значення має те, чи була позика отримана в інтересах сім’ї та чи спростував другий із подружжя сімейний характер такого зобов’язання.
У справі № 372/893/23 від 2 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив дію презумпції спільності інтересів подружжя та роз’яснив, за яких умов чоловік або дружина можуть стати співборжниками за договором позики, навіть якщо особисто його не підписували.
Верховний Суд наголосив, що закон не забороняє сторонам визначати борг у прив’язці до іноземної валюти. Якщо договором передбачено повернення суми, еквівалентної певній кількості доларів США, боржник має сплатити гривневий еквівалент цієї суми за курсом, визначеним умовами договору на момент платежу.
У цій справі Суд дійшов висновку, що належним виконанням зобов’язання є повернення у гривнях суми, еквівалентної 372 000 доларів США на момент здійснення платежу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
