Для певних держорганів скасують обов’язок реєструватися в Електронному суді і вказувати ідентифікаційний код у заявах до суду, бо ВП ВС залишила без руху скаргу Апарату парламенту

07:55, 3 жовтня 2023
Після того, як Велика Палата Верховного Суду залишила без руху апеляційну скаргу представника Верховної Ради, у «Слузі народу» вирішили поправити закон про обов’язкову реєстрацію певних держорганів в Електронному суді та скасувати для них обов’язок вказання ідентифікаційного коду.
Для певних держорганів скасують обов’язок реєструватися в Електронному суді і вказувати ідентифікаційний код у заявах до суду, бо ВП ВС залишила без руху скаргу Апарату парламенту
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Для окремих держорганів треба скасувати обов’язок реєструватися в Електронному кабінеті для листування із судом. А також прибрати вимогу вказувати ідентифікаційний код. Про це зазначає у своєму свіжому законопроекті 10087-1 « щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» народний депутат від «Слуги народу» Павло Павліш, посилаючись на ухвалу Великої Палати.

Проблема у тому, що Велика Палата Верховного Суду 30 травня 2023 року залишила без руху апеляційну скаргу представника Верховної Ради України на рішення Касаційного адміністративного суду в справі № 990/41/23 за позовом нардепа до Верховної Ради.

Як вказала ВП ВС в ухвалі, представник парламенту в апеляційній скарзі не вказав ідентифікаційний код Апарату Верховної Ради України як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій.

У зв’язку із цим народний депутат від «Слуги народу» пропонує внести зміни до процесуальних кодексів та скасувати обов’язок для певних органів, що не зареєстровані як юрособи, вказувати ідентифікаційний код, а також скасувати для них обов’язок реєструватися в Електронному кабінеті (модуль ЄСІТС).

Ідея

Як відомо, ідея обов’язкової реєстрації органів влади в Електронному суді зокрема полягала у тому, щоб зобов’язати їх листуватися із судом в електронній формі, витрачаючи менше часу та бюджетних коштів. Наприклад, ухвала суду у справі за позовом людини проти управління Пенсійного фонду мала б не чекати відправки Укрпоштою, а автоматично потрапляти до чиновника через базу єдиних електронних адрес. А ПФ вважався б повідомленим з моменту відкриття/прочитання листа через електронний кабінет.

Історія з такими офіційними електронними адресами для владних суб’єктів тягнеться вже не перший рік, але справа до впровадження законодавчо закріпленого обов'язку реєструватися та приймати офіційну кореспонденцію від суду в електронному форматі не доходила більше десяти років. Про причини можна лише здогадуватися, адже держоргани в Україні вже давно «цифровізовані», мають електронні скриньки, сайти тощо.

Вирішити цю проблему мав би законопроект 7574-д, який Верховна Рада ухвалила 29 червня.

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах.

Відповідно до Закону органи державної влади та інші державні органи, а також інші юридичні особи реєструють електронний кабінет в обов’язковому порядку.

Цей обов’язок стосується також органів державної влади та інших державних органів, які не зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством іноземної держави.

Реалізація

Разом із цим, у Раді з’явився вже другий законопроект, яким пропонується скасувати обов’язок реєстрації в Електронному кабінеті для тих суб’єктів влади, які не є юридичними особами. А також для підприємств, які були зареєстровані за іноземним законодавством.

Перший законопроект 10087 реєстрував голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов. На його думку, суб’єкти влади, які не є юридичними особами, «з огляду на особливості свої діяльності та статусу не мають можливості отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету, а чинне Положення не передбачає можливості реєстрації у інший спосіб».

«Згідно з чинним законодавством України органи державної влади та інші державні органи, які не зареєстровані як юридичні особи, не можуть звернутися за отриманням кваліфікованого підпису, бо вони не мають відповідного статусу. У зв’язку із вищевикладеним, покладення на зазначених суб’єктів обов’язку реєстрації в ЄСІТС може бути передчасним», вказував Денис Маслов.

Ідентична теза записана у пояснювальній записці до проекту Павла Павліша.

Разом з тим, не досить зрозуміло, чому є необхідність саме змінювати Закон, і не можна змінити інші акти, надавши цим органам державної влади та іншим державним органам, які не зареєстровані як юридичні особи, можливість отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету.

Отже, запропоновано уточнити Господарський, Цивільний процесуальний кодекси України та Кодекс адміністративного судочинства положеннями про те, що обов’язок реєстрації Електронного кабінету стосується лише тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.

Згодом з’явився ще один законопроект 10087-1, який вніс колега Дениса Маслова по фракції та по Комітету – народний депутат Павло Павліш. На відміну від Маслова, він пропонує також скасувати для таких органів влади-«не юридичних осіб» визначений кодексами обов’язок зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, якщо учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрований як юридична особа, або є посадовою особою такого органу. Вони будуть звільнені від обов’язку зазначення таких відомостей стосовно себе у процесуальних документах до суду.

Як пише Павло Павліш у пояснювальній записці, «суди залишають без руху процесуальні документи учасників справи, які є органами державної влади або іншими державними органами, не зареєстрованими за законодавством України як юридична особа, у зв’язку із незазначенням у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України». При цьому він посилається на згадану ухвалу Великої Палати.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Калараш
    Андрій Калараш
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Дмитро Мальцев
    Дмитро Мальцев
    заступник голови Шевченківського районного суду міста Києва
  • Любов Хилько
    Любов Хилько
    голова Кіровоградського окружного адміністративного суду