Податкова перевірка не є підставою для розкриття банківської таємниці — позиція ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 757/25789/25-ц за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року.
За даними справи, ДПС просила суд зобов’язати ПАТ АБ «Укргазбанк» розкрити інформацію, що становить банківську таємницю, а саме — дані про рух коштів, контрагентів та призначення платежів на рахунках фізичної особи-платника податків за період діяльності без державної реєстрації з 01 січня 2018 року по 26 листопада 2019 року. Запитувана інформація була необхідна для проведення податкової перевірки.
В обґрунтування позовних вимог у ДПС зазначали, що всі процесуальні документи про початок перевірки та відповідні запити були направлені платнику податків рекомендованим листом, однак повернулися через закінчення строку зберігання. Запитувані документи надані не були. ГУ ДПС у Черкаській області наполягало, що інформація про рух коштів є ключовою для встановлення реальних доходів і результатів діяльності, однак така інформація належить до банківської таємниці та може бути отримана виключно на підставі судового рішення.
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог
Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року, яке залишив без змін Київський апеляційний суд постановою від 30 вересня 2025 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Черкаській області відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що у заяві не наведено достатнього обґрунтування необхідності розкриття інформації, яка становить банківську таємницю. Податковий орган фактично обмежився загальним посиланням на свої повноваження щодо доступу до такої інформації.
Крім того, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Черкаській області не довело вжиття всіх передбачених законом заходів для отримання необхідних даних іншим шляхом та не підтвердило неможливість отримати їх у позасудовому порядку.
Апеляційний суд погодився з висновком про відсутність підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці. Водночас він зауважив, що помилковими є посилання суду першої інстанції на обов’язковість попереднього звернення до банку в позасудовому порядку, однак це не вплинуло на правильність остаточного висновку про відмову у задоволенні заяви.
Київський апеляційний суд, погодився із висновками Солом`янського районного суду про відсутність підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці, водночас зауважив на помилковості посилань суду першої інстанції на відсутність факту звернення заявника до банку з метою отримання інформації, що містить банківську таємницю, у позасудовому порядку. Разом із тим апеляційний суд зазначив, що вказане не є підставою для скасування правильного по суті рішення про відмову у задоволенні заяви.
Позиція Верховного Суду
У межах Касаційного оскарження Верховний Суд перевіряв законність рішень судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційної скарги та вимог, у яких було відкрито касаційне провадження.
Верховний Суд наголосив, що банківська таємниця є спеціально захищеною законом інформацією, а її розкриття є виключенням із загального правила конфіденційності банківських операцій і можливе лише за умови дотримання чітко визначеної процедури та наявності достатніх правових підстав. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право отримувати від банків інформацію про рахунки платників податків, однак інформація про обсяг та обіг коштів може бути надана виключно на підставі рішення суду.
Суд підкреслив, що сам факт неподання податкової звітності або необхідність перевірки правильності нарахування і сплати податків є підставою для призначення податкової перевірки, але не є автоматичною підставою для розкриття банківської таємниці.
Суд зазначив, що сам факт проведення податкової перевірки або необхідність контролю за повнотою та своєчасністю сплати податків не є автоматично достатньою підставою для доступу до банківської таємниці. Таке право виникає лише за умови доведення податковим органом реальної необхідності отримання відповідної інформації та неможливості встановити потрібні дані іншим способом. Цей підхід узгоджується з раніше сформованою практикою Верховного Суду.
Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області немає. Касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
